Фінансові інвестиції, як різновид активів, визнаються тоді, коли підприємство отримує контроль над ними або перебирає на себе ризики та вигоди, пов'язані з правом власності.

Водночас, НПО ще не набула контролю над самою фінансовою інвестицією (часткою в статутному капіталі об'єкта інвестування) і не перебрала на себе пов'язані з нею ризики та вигоди у повній мірі. Ці умови, як правило, виконуються лише після фактичного внесення вкладу. Таким чином, підписання документів створює зобов'язання сплатити, але ще не створює сам інвестиційний актив в обліку засновника. Фокусування виключно на майбутньому набутті інвестиції без визнання поточного зобов'язання є хибним з точки зору принципів бухгалтерського обліку.

П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0284-00#Text встановлює чіткі критерії для визнання фінансових інвестицій в обліку. Інвестиція визнається активом тоді, коли підприємству переходять контроль над нею або ризики та вигоди, пов'язані з правом власності. Для внесків до статутного капіталу цей момент, як правило, настає при фактичній передачі коштів або інших обумовлених активів об'єкту інвестування.

Рахунок 141 "Довгострокові фінансові інвестиції" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99/conv#n105 (та інші субрахунки рахунку 14) не повинен використовуватися НПО-засновником для відображення внеску до статутного капіталу іншої юридичної особи до моменту фактичної сплати цього внеску (передачі коштів або інших активів)

Раді допомогти, звертайтесь ще!