Оскільки, за умовами запитання, підприємство отримало позику від нерезидента із терміном погашення через три роки , то така заборгованість є довгостроковою і потребує дисконтування (строк її повернення перевищує 12 місяців з дати балансу).

При цьому, варто зважати на ту умову, що за позикою нараховуються відсотки. Тому, якщо відсотки за позикою відповідають ринковому проценту, то дисконтування немає, адже не виникає дисконт. Теперішня вартість зобов’язання і так, по суті, дорівнюватиме номіналу (тобто дисконт у цьому випадку дорівнює нулю).

Проте, якщо ставка відсотків за позикою відрізняється від ринкової (не важливо, в яку сторону), дисконтування все ж таки слід проводити.

Оскільки відсоткова ставка у 5,7% річних є меншою за ринкову ставку за позикою в іноземній валюті, тому дисконтувати таку позику потрібно. Про ринкову ставку дізнаємося із даних Нацбанку - https://bank.gov.ua/files/4-Financial_markets.xlsx. Бачимо, що ринкова ставка за 2024 рік за даними розділу 4.1.1.3. Процентні ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям 1 у розрізі видів валют і строків погашення - для кредитів строком від 1 до 5 років в іноземній валюті складає 6,2%

Позичальник в обліку визнає дохід (Кт 733) у вигляді дисконту – це різниця між номінальною вартістю грошей та продисконтованою (теперішньою), адже зараз гроші вартують більше, ніж буде у майбутньому, коли їх слід буде віддавати.

В подальшому, поступово протягом строку погашення визнаний дисконт знівелюється нарахованими витратами у дебітора (Дт 952 Кт 55) у вигляді нарахування амортизації такого дисконту.

Для кредитних договорів процент порівнюють з ринковою ставкою відсотка, що використовується в операціях з аналогічними активами (п. 14 НП(С)БО 28). Якщо ставка за договором нижче ринкової, прийдеться дисконтувати на процентну ставку, що дорівнює різниці між ринковою та договірною ставкою. Отже, наприклад в даному випадку різниця між ринковою та номінальною ставкою складає 0,5%, якщо взяти за ставку диконтування саме цей показник Нацбанку, як приклад. Наспарвді ставка дисконтування має бути ринковою, але з урахуванням особливостей саме вашої довгострокової заборгованості (країна, валюта, сума, період погашення, умови погашення тощо).
Загальна формула

PV = FV : (1 + P)ⁿ, де

PV – теперішня (дисконтована) вартість;
FV – майбутня вартість (сума платежу в майбутньому – те, що маємо заплатити, номінал боргу);
Р – ставка дисконтування за період, в коефіцієнті;
n – кількість періодів (днів, місяців, кварталів, років), після спливу яких буде погашена заборгованість.

Це загальна формула, для випадку коли всі платежі в кінці строку. Але, коли погашається періодично, , то за цією формулою слід розраховувати за кожним періодом окремо. В вашому випадку - коли погашення в кінці терміну- розрахунок простіший. Слід обрати перод дисконтування - місяць, квартал, чи рік

Наприклад, обрано період рік. За ставку дисконту обрано різницю між договірною та ринковою ставкою, що складає 0,5%.

Відображено в грудні отримання ПФД за теперішньою (дисконтованою) вартістю

Дт312 -Кт55 = PV

де PV = "сума" / (1 + 0,005)^³

Визнано дохід у вигляді дисконту (різниці між сумою погашення та теперішньої вартості ПФД)

Дт312 Кт733 = ("сума" - PV) :

Відображено амортизацію дисконту за перший рік користування ПФД

Дт952 Кт506 =PV х 0,5%

Відображаємо амортизацію дисконту за другий рік

Дт952 Кт506 =(PV + PV х 0,5%) х0,5%

Переведено довгострокову заборгованість у поточну

Дт506Кт612

за третій рік

Дт952 Кт61 =(PV + (PV + PV х 0,5%) х0,5%) х0,5%

Повертаємо:

Дт612 Кт312="сума"

При цьому, договріні відсотки само собою нараховуються звичайним чином та накопичуються

Нарахування процентів відображається проведенням Дт 952 Кт 684

Оскільки заборгованість за валютним кредитом та процентами є монетарною, за нею визначаются курсові різниці згідно з п. 7, п. 8 П(С)БО 21. На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті (основна сума заборгованості за кредитом та за процентами) відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу

Зауважимо:

Довгострокові валютні зобов’язання підлягають дисконтуванню на тих же умовах, що й зобов’язання, за якими платежі здійснюються в національній валюті. Якщо платежі за довгостроковим валютним зобов’язанням плануються у валюті, то й розрахунок дисконтування здійснюють у валюті

Водночас додатково до правил дисконтування, прописаних у П(С)БО 11, підприємство повинне застосовувати і правила П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». При цьому наслідки зміни валютних курсів — курсові різниці (КР) обліковують окремо, а наслідки зміни вартості грошей при проведенні дисконтування — окремо. Тобо, в цих наведених вище формулах - здійснюється рзрахунок в валюті, а курсові різниці будуть окремо.

Заборгованість за несплаченими відсотками не має визначеного терміну повернення (пов'язане із зняттям обмежень на відповідні операціїї, термін якого невідомий), тому по ній на мій погляд , дисконтування не проводиться.

Раді допомогти, звертайтесь ще!