Заголовок тимчасово відсутній

До платників податку належать суб'єкти господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (пп. 240.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Отже, як суб'єкт господарювання, ФОП є платником, у якого виникає об'єкт оподаткування, якщо він використовує газовий котел, незалежно від того, чи це його власний котел, чи котел в орендованому приміщенні. Він є платником екологічного податку як особа, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Зауважте, що у разі використання того самого котла в нежитловому приміщенні його власником (фізичною особою) об'єкт оподаткування не виникає.

Податкові зобов'язання виникають з моменту утворення викидів при спалюванні придбаного природного газу, що постачається для функціонування газового котла опалювальної системи, якою обладнано приміщення. Їх обчислюють за обсяги викидів, які утворюються (інвентаризуються) від спалювання природного газу в газовому котлі як енергетичній установці.

Визначення обсягів викидів від спалювання різних видів палива енергетичними установками здійснюється шляхом інвентаризації цих викидів за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом (Інструкція про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затверджена наказом Мінекології від 27.06.2023 №448).

Екоподаток за викиди розраховується щоквартально. Для цього обсяг викидів кожної речовини множиться на ставку екоподатку за 1 тонну, а результати додаються. Ставки податку можна знайти в ст. 243 ПКУ.

Зручний розрахунок кількості викидів в залежності від спаленої кількості газу чи іншого палива з готовими прикладами є на сайті Держстату https://ukrstat.gov.ua/druk/coment/answer/19_16.htm.

Декларація екологічного податку подається щоквартально, протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Її подають усі платники, які мають стаціонарні джерела забруднення. Виняток передбачено лише для викидів двоокису вуглецю – якщо їх обсяг менший за 500 тонн на рік, екологічний податок не сплачується, і декларацію подавати не потрібно (п. 240.7 ПКУ). Однак це стосується лише двоокису вуглецю, для інших викидів декларація є обов'язковою. А оскільки при спалюванні газу утворюються й інші речовини, то декларацію подавати доведеться.

У додатку 1 потрібно було б зазначити викиди за основними забруднюючими речовинами при спалюванні газу: оксиди азоту, оксиди вуглецю, діоксид сірки.

Наявність дозволу на викиди спрощуєж розрахунок, оскліьки всі належні величини вже зазначені в зщоволі. Однак, на малопотужний котел дозволи зазвичай не надаються, і розрахунок в такому разі здійснює сам платник.

За формулами з сайту Держстату можна розрахувати, що у разі якщо підприємство використало 1800 м3 газду, то його масова витрата складає 0,941 т.

при цьому, двоокис вуглецю - 2,41 т - це набагато менше ніж 500 т.

Так само мізерними будуть і інші викиди, які можна рзрахувати самостійно за формулами, наведеними в послинанні на сайт держстату . Наприклад, щодо оксиду азоту, розрахунок за вашими даними дає 0,002770 тони. Що відповідає податку 7 грн. 13 копійок. Для уникнення проблем із податковим органом деларацію все одно слід подавати, а щодо зазначення в декалраціїї обсягів, які обліковються в дробних частинах тони, слід звернути увагу на пояснення податкової https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-485615.html

Зокрема, там вказано наступне:

Податкові зобов’язання з екологічного податку обчислюються та декларуються платниками у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Наказ, Декларація).

Наказом не передбачено обмеження кількості знаків, що зазначаються платниками екологічного податку у полях «фактичний обсяг викидів, тонн» додатка 1 та «об’єкт оподаткування» додатків 2, 3 до Декларації. При цьому сума податкового зобов’язання з екологічного податку у колонці «величина» додатків до Декларації зазначається у гривнях із копійками, тобто із двома знаками після коми. Разом з тим, деякі ставки екологічного податку, визначені статтями 243 та 245 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс), відповідають десятизначній величині.

Сума податкових зобов’язань з екологічного податку обчислюється платниками за фактичний обсяг викидів (відходів, скидів), що утворився за відповідний звітний (податковий) період, за всіма забруднюючими речовинами, визначеними згідно з дозвільними документами, як добуток розміру об’єкта оподаткування екологічним податком (фактичних обсягів викидів (відходів) за відповідний звітний (податковий) період, ставок цього податку та, у разі встановлення, коефіцієнтів до них.

Таким чином, за обсяги викидів (відходів, скидів) обчислені із дотриманням приписів методик виконання інвентаризації викидів, передбачених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 61/597 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», що мають числовий вираз «тонн», наприклад, із шістьма знаками після коми, обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку декларується у групі рядків 4 додатків 1-3 до Декларації із зазначенням усіх елементів податку та величини таких зобов’язань, що відповідає добутку таких елементів у гривнях із копійками.

Ставки податку встановлені в ПКУ Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Ви розраховуєте масову частину викидів (за сайтом Держстату) та множите на наведені ставки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!