Заголовок тимчасово відсутній

Так, для обліку запчастин призначений рахунок 207, і, наприклад, автомобільні акумулятори обліковуються саме там. Згідно з Інструкцією № 291 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n200:

На субрахунку 207 "Запасні частини" ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті.
Щодо заміни акумуляторів у дрібній техніці, слід визначити, чи є така техніка власною, чи йдеться про виконання замовлення.

Коли мова йде про власну техніку, витрати на поточний ремонт відносяться на витрати за напрямком використання такої техніки: Дт 91–94, 23 — Кт 207.

Якщо це послуга з ремонту техніки замовника, то вартість встановлених акумуляторів включається до виробничої собівартості такої послуги: Дт 23 — Кт 207, Дт 903 — Кт 23.

Зношені акумулятори, якщо вони абсолютно непридатні для використання за призначенням і не підлягають відновленню, утворюють незворотні відходи. Вони вже не оприбутковуються на баланс, а обліковуються на позабалансовому рахунку до утилізації (про це нижче).

Однак, якщо такі акумулятори можуть бути реалізовані як вторинна сировина, тоді вони мають бути оприбутковані на баланс на рахунок 209 як вторсировина — за чистою вартістю реалізації.

Утилізацією акумуляторів займаються спеціалізовані підприємства. Утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється на спеціалізованому виробництві або підприємством з утилізації із застосуванням технологій та устаткування, що забезпечують екологічну безпеку процесів утилізації та вилучення вторинної сировини для використання у виробництві хімічних джерел струму (стаття 20 Закону України «Про хімічні джерела струму»). Отже, підприємство, на якому утворилися незворотні відходи у вигляді акумуляторів, має укласти договір із таким підприємством, яке має дозвіл на відповідні роботи.

Щодо екологічного податку. Раніше позиція податкового органу була такою, що за наявності договору про утилізацію та вивезення відходів зі спеціалізованою організацією, підприємство тимчасово зберігає такі відходи до моменту здачі їх без податкових наслідків. Але наразі позиція змінилася.

Згідно з консультацією в ЗІР: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42144 — тепер наявність відходів однозначно тягне за собою обов’язок звітувати та сплачувати екологічний податок.

За позицією податкової служби, незалежно від того, чи укладено договір із спеціалізованою організацією, підприємство, у якого утворилися незворотні небезпечні відходи (а акумулятори є такими згідно із Законом про управління відходами), має подавати декларацію з екологічного податку та сплачувати його. Виняток — коли такі відходи є вторинною сировиною.

Відрізнити ці випадки дуже просто:

• Якщо підприємство продає відходи спеціалізованому підприємству на переробку (отримує плату) — це вторинна сировина. Такий продаж відбувається з ПДВ, тобто підприємство реалізує вторинну сировину, яку раніше оприбуткувало на рахунок 209 як звичайні товари. Проводки:
  Дт 209 — Кт 746 — оприбуткування старих акумуляторів за чистою вартістю реалізації;
  Дт 361 — Кт 712, Дт 712 — Кт 6432, Дт 943 — Кт 209 — реалізація відходів, списання собівартості, дохід, нарахування ПДВ.

• Якщо підприємство сплачує за утилізацію таких відходів — це незворотні відходи, у підприємства виникають витрати на утилізацію:
  Дт 91–94, 23 — Кт 631, Дт 6442 — Кт 631 — послуги від спеціалізованого підприємства, податковий кредит за зареєстрованою ПН.
  Незворотні відходи перебували на позабалансовому рахунку, тому списуються з нього. Нараховується екологічний податок:
  Дт 92 — Кт 641/екологічний податок.

Раді допомогти, звертайтесь ще!