Правильність заповнення декларації з ПДВ при відшкодуванні сум

Обидва варіанти є допустимими, оскільки платник має право самостійно обирати періоди та контрагентів, за рахунок яких сформовано від’ємне значення. Водночас другий варіант (зменшення зобов’язаннями серпня найдавнішого від’ємного значення січня та включення до додатка 2 всього податкового кредиту серпня) є офіційно рекомендованим ДПС і безпечнішим під час перевірки бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260531#n4987 різниця між податковими зобов’язаннями (рядок 9) та податковим кредитом (рядок 17) поточного періоду формує від’ємне значення (рядок 19 декларації з ПДВ).

До рядка 17 включається як поточний ПК серпня (900 000 грн), так і залишок попередніх періодів з рядка 21 минулої декларації (рядок 16.1): 600 000 + 500 000 + 100 000 = 1 200 000 грн.

Разом податковий кредит (рядок 17) становить: ПК = 900 000 + 1 200 000 = 2 100 000 грн.

Від’ємне значення серпня (рядок 19 декларації): Рядок 19 = 2 100 000 − 500 000 = 1 600 000 грн.

Цю загальну суму (1 600 000 грн) ви повинні розшифрувати в таблиці 1 додатка 2 (Д2).

Варіант 1 (залишити січень–березень без змін, а за серпень додати 400 000 грн):

Порядок заповнення податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, прямо не встановлює обов'язкової черговості зменшення податкового кредиту поточними зобов’язаннями.\

Платник податку має право самостійно обирати постачальників та періоди виникнення сум, які формують від’ємне значення. За цим підходом поточні зобов’язання серпня (500 000 грн) умовно перекривають частину поточного ПК серпня (500 000 грн із 900 000 грн), і до рядка серпня у додатку 2 потрапляє лише різниця: 400 000 грн. Залишки січня (600 000 грн), лютого (500 000 грн) та березня (100 000 грн) залишаються незмінними. Підсумкова сума — 1 600 000 грн.

Варіант 2 (хронологічний метод / FIFO — зменшити січень на 500 000 грн, а серпень відобразити повністю 900 000 грн):

За роз’ясненнями ДПС https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42540, при розрахунку різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом доцільно враховувати від’ємне значення у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

За такого підходу зобов’язаннями серпня (500 000 грн) «гасяться» найбільш давні суми кредиту — січневі (600 000 − 500 000 = 100 000 грн залишку по січню). Натомість весь новий податковий кредит серпня (900 000 грн) переходить до складу від’ємного значення.
Структура додатка 2 за варіантом 2:

Січень: 100 000 грн;
Лютий: 500 000 грн;
Березень: 100 000 грн;
Серпень: 900 000 грн.
Разом: 100 000 + 500 000 + 100 000 + 900 000 = 1 600 000 грн.

Згідно з пп. «б» п. 200.4 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260531#n4987 бюджетному відшкодуванню підлягає лише сума, фактично сплачена отримувачем постачальникам товарів/послуг або до держбюджету (при імпорті).

Якщо ви заявляєте бюджетне відшкодування (графа 9 таблиці 1 додатка 2), переконайтеся, що контрагенти за періодами, суми яких ви заявляєте до повернення, повністю оплачені грошовими коштами.
Якщо суми за серпень 2026 року ще не оплачені постачальникам до кінця серпня, їх не можна заявляти до відшкодування (вони мають залишатися в графі 10 як залишок, що зараховується до ПК наступного періоду). У такому разі безпечніше заявляти до відшкодування старіші, гарантовано сплачені суми (січень–березень).
Якщо всі суми оплачені, рекомендується обрати Варіант 2 (хронологічний порядок виникнення), оскільки податкові органи під час камеральних і документальних перевірок надають перевагу принципу хронологічного списання сум (FIFO).

Раді допомогти, звертайтесь ще!