Заголовок тимчасово відсутній

Ні, на жаль, ваше припущення, що такий дохід не розцінюється як роялті, не може бути визнано вірним. Тому що доходи від продажу додатків через Google Play та App Store юридично кваліфікуються як винагорода за використання об’єкта інтелектуальної власності, а саме комп’ютерної програми. Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України (ЦКУ), комп’ютерні програми є об’єктами права інтелектуальної власності, а згідно зі ст. 424 ЦКУ, їх використання передбачає отримання винагороди.

Роз’яснення щодо роялті та їх оподаткування
Згідно з пп. 14.1.225 Податкового кодексу України (ПКУ), роялті — це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. До таких об’єктів, серед іншого, відносяться комп’ютерні програми.

Ні, на жаль, ваше припущення, що такий дохід не розцінюється як роялті, не може бути визнано вірним. Тому що доходи від продажу додатків через Google Play та App Store юридично кваліфікуються як винагорода за використання об’єкта інтелектуальної власності, а саме комп’ютерної програми. Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України (ЦКУ), комп’ютерні програми є об’єктами права інтелектуальної власності, а згідно зі ст. 424 ЦКУ, їх використання передбачає отримання винагороди.

Роз’яснення щодо роялті та їх оподаткування
Згідно з пп. 14.1.225 Податкового кодексу України (ПКУ), роялті — це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. До таких об’єктів, серед іншого, відносяться комп’ютерні програми.

Не вважаються роялті (пп. 14.1.225 ПКУ) платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (тобто використання кінцевим споживачем);
за придбання копій об’єктів інтелектуальної власності для використання за функціональним призначенням або перепродажу;
за передачу прав на розповсюдження програмної продукції без права на її відтворення.

У випадку отримання доходів від продажу доступу до додатку в App Store чи Google Play, або ж від вбудованих покупок (in-app purchases), такі платежі можуть підпадати під визначення роялті, оскільки є винагородою за використання об’єкта інтелектуальної власності.

Чому це роялті?
Згідно з п. 14.1.55 ПКУ, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання чи надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. У даному випадку розробник мобільного додатку не продає товар чи послугу в класичному розумінні, а надає доступ до програми через цифрові платформи (App Store, Google Play).

Також важливо врахувати, що користувачі мобільного додатку не отримують повної ліцензії на його використання, як це відбувається, наприклад, при купівлі коробкової версії ПЗ. Вони лише отримують право на обмежене використання додатку та його функціоналу. Саме це відрізняє такі платежі від класичних продажів товарів чи послуг і дає підстави трактувати їх як роялті.

Додатково, якщо мова йде про вбудовані покупки (in-app purchases), то тут ситуація ще більш складна. У таких випадках користувач не купує окремий цифровий продукт, а лише отримує розширений доступ до певного функціоналу додатку, що є фактичним використанням частини програмного забезпечення. Відповідно, якщо розробник отримує дохід не від продажу копій програми, а від вбудованих покупок, такі доходи можуть розглядатися як винагорода за право використання функціоналу програми, а не як звичайна комерційна угода.

Відповідно до п. 292.1 ПКУ, для ФОП-єдинників дохід визначається як будь-який дохід, отриманий у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Але при цьому до доходу платників єдиного податку не включаються пасивні доходи, зокрема роялті (пп. 1 п. 292.1 ПКУ).

Тобто якщо дохід від App Store чи Google Play буде класифіковано як роялті, то він не може обкладатися єдиним податком (5% або 3%+ПДВ), а підлягатиме загальному оподаткуванню за ставкою:

18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (пп. 170.3.1 ПКУ);
5% військового збору (п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, єдиний податок для такого доходу не застосовується, а фізична особа-підприємець повинна сплачувати податки як звичайна фізична особа з доходів від інтелектуальної власності.

Слід усвідомлювати, що це питання може бути дикусійним, і наразі немає чіткого розуміння, де знаходиться розмежування між роялті та послугами. Те, що я навела вище - стовідсотковий хід думок фіскального органу (саме таким чином він відбуватиметься), однак слід врахувати, що у разі належного юридичного супроводження не виключено, що платник може довести і протилежну позицію, але скоріше всього - вже в суді.

Ми наполегливо радимо отримати ІПК з цього приводу, надавши податковму органу докладні умови договору, бо тільки отримання індивідуальної ІПК убезпечить (на деякий час, поки вона вважатиметься чинною) від іншого трактування цього платежу (звісно у разі якщо податкова погодиться із тим, що це є послуги, а не роялті, що вкрай маловіргідно)

Раді допомогти, звертайтесь ще!