Заголовок тимчасово відсутній

Вже затверджений графік відпусток переробляти не потрібно. Але потрібно внести зміни до цього Графіку - підстава - накази про визначення тривалості додаткових відпусток.

Порядок надання додаткових відпусток мало чим відрізняється від порядку надання щорічних основних відпусток. Проте слід пам’ятати про декілька важливих нюансів, визначених у ст. 10 Закону "Про відпустки" та ст. 79 КЗпП України.

Отже, основні правила для надання додаткових відпусток такі:

- щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і ст. 8 Закону "Про відпустки" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n60 , надають понад тривалість основної відпустки за однією з підстав, обраною працівником. Однак працівникам, професії та посади яких позначені значком «*» у Списку № 1 і Списку № 2, щорічні додаткові відпустки надаються з декількох підстав;
- додаткову відпустку за бажанням працівника надають окремо чи приєднують до основної відпустки;
- право на додаткову відпустку повної тривалості в перший рік роботи (як і на основну) виникає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві (а до його настання відпустку надають пропорційно відпрацьованому часу). Зважаючи на особливості надання додаткових відпусток за роботу в шкідливих і важких умовах та за особливий характер праці, їх краще надавати саме пропорційно фактично відпрацьованому часу (інакше потім доведеться з’ясовувати, чи не надали часом зайві дні додаткової відпустки);
- щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах і за особливий характер праці роботодавець зобов’язаний надати працівникові протягом робочого року згідно із ч. 5 ст. 80 КЗпП України та ст. 11 Закону "Про відпустки";
- щорічні додаткові відпустки (як і основні) дозволено переносити й ділити на частини;
- за невикористані дні додаткової відпустки виплачують компенсацію під час звільнення, а також за бажанням працівника, якщо він відпочивав не менше ніж 24 календарні дні (за дні, що перевищують цю тривалість) із загальної тривалості щорічних відпусток (ч.ч. 1, 4 ст. 24 Закону "Про відпустки").

Також зверніть увагу на частину другу статті 9 Закону "Про відпустки":

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 цього Закону), зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Тобто, періоди перебування на лікарняному, у відпустках без збереження, інших неявок, в простої та ін. не зараховуються до стажу, що дає право на такі відпустки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!