Заголовок тимчасово відсутній

В бухобліку до складу доходу включають лише кредиторську заборгованість.

Як ми зрозуміли із запитання, мова йде про кредиторську заборгованість (тобто заборгованість за отриманими, але не оплаченими товарами). А щодо неї діють такі правила. Так, відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241211#n256). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.

Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше розраховуватися з контрагентом (тобто не планує погашати завислу заборгованість), то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення (його доречно задокументувати, наприклад, в наказі по підприємству). Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності (про, яку ми скажемо далі), адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11. Відтак кредиторка підлягає списанню. У бухзаписах це можна показати так: Дт 631 Кт 717.

Тепер зауважимо щодо позовної давності. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).

Разом з тим, ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.

Пізніше така «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

У зв'язку з цим, оскільки трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти скоріш за все ще до початку карантину (тобто до 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), то наразі про його сплив говорити ще зарано. Адже він ще призупинений на період дії воєнного стану.

І нарешті щодо ПДВ. Податківці постійно роз'яснюють: якщо платник податку при придбанні товарів/послуг у постачальника – резидента сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги не були оплачені постачальнику протягом терміну позовної давності, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну (див., наприклад, ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 16.04.2024 р. № 2102/ІПК/16-31-04-02-05).

Отже, якщо Ви в бухобліку вирішете списувати таку кредиторку на підставі п. 5 НП(С)БО 11 (тобто через те, що вона більше не підлягає погашенню Вами), то в такому разі Вам доведеться "нівелювати" раніше відображений податковий кредит з ПДВ шляхом нарахування компенсуючого ПДВ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!