Заголовок тимчасово відсутній

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, витрати, до складу яких включається вартість палива й енергії, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема, угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо.

Платники податків можуть включати до складу витрат вартість використаного пального, при цьому не забуваючи про документальне підтвердження зв'язку таких витрат із господарською діяльністю, зокрема складанням подорожнього листа з відображенням фактичних витрат пального.

Щодо саме поїздок на зустрічі та зв'язок з господарською діяльністю, в такому випадку необхідно бути готовим відстоювати свою позицію.

ФОП, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням пально-мастильних матеріалів за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Але на думку податківців, суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку зі здійсненням операцій з придбання пально-мастильних матеріалів для ведення господарської діяльності фізична особа-підприємець, платник ПДВ має право віднести до складу податкового кредиту в межах норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Витрати палива понад такі норми вважаються використанням палива в негосподарській діяльності суб’єкта господарювання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!