Заголовок тимчасово відсутній

В такому випадку можливо оформити простій -

Кодекс законів про працю України якраз і визначає простій як зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП України).

При оформленні простою, роботодавець у наказі по підприємству визначає структурні підрозділи, на які поширюється простій, вказує на необхідність присутності або відсутності працівників на робочому місці під час простою, а також дати початку та закінчення простою (або подію, з якою пов'язане таке закінчення). Простій може бути оголошений одному або декільком працівникам або по всьому підприємству одразу.

Дії роботодавця містяться в Листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23 жовтня 2007 року № 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві". Міністерство рекомендує роботодавцям вчиняти такі дії:

1) видати наказ про оголошення простою (у ньому варто вказати період запровадження або обставину, з якою пов'язуватиметься припинення простою; перелічити працівників, на яких він поширюється; визначити розмір заробітної плати, яка виплачуватиметься працівникам, а також відповідальну особу за доведення до відома цього наказу іншим працівникам);

2) оформити акт простою (зафіксувати причини, що зумовили зупинення роботи підприємства).

Якщо простій матиме цілодобовий характер, у наказі також треба визначити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. При простої працвник може бути присутній або відбсутній на роботі, але роботу при цьому не виконує. Якщо він виконує роботу, тоді вона має бути оплачена згідно умов трудового договору, і це вже не простій.

Оформлюючи простій, роботодавець повинен враховувати, що відповідно до ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин окладу відповідного працівника. А якщо для працівника встановлений неповний робочий час, то оплата простою розраховується пропорційно індивідуальної норми зайнятості працівника

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Тобто, роботодавець не має права сплачувати працівникам на період простою менше двох третин тарифної ставки. При цьому доплати і надбавки, які належать працівнику під час виконання трудових функцій (згідно із законодавством або за домовленістю сторін), до уваги не беруть.

Щодо проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати (МЗП): мінімальні гарантії в оплаті праці (зарплата не нижче за МЗП) встановлені за умови відпрацювання повної норми робочого часу. Якщо працівник весь місяць був у простої, у нього не буде виплат за відпрацьований час, відповідно доплату до рівня МЗП в такому місяці не нараховують. У разі коли працівник частину місяця був у простої, доплату до МЗП необхідно робити з урахуванням фактично відпрацьованого ним часу.

Роботодавця, який у період дії воєнного стану не дотримується встановлених строків виплати зарплати, може бути звільнено від відповідальності за порушення такого зобов’язання перед працівниками, якщо він доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (частина третя ст. 10 Закону № 2136). При цьому звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

Таким чином, в загальному випадку при запровадженні простою підприємство буде сплачувати податки - але з меншої суми заробітної плати відповідно до умов простою.

Оформлення:

Наказ про оголошення простою, в ньому має бути вказано:

причину, на підставі якої оголошено простій

коло працівників, на яких поширюється режим простою (всі працівники підприємства, працівники окремих структурних підрозділів, окремі працівники);

дату початку простою;

дату закінчення простою (якщо її можна визначити) або подію, із якою пов’язане закінчення простою, наприклад, «…до можливості відновити роботу»або «…до закінчення періоду воєнного стану»;

звільнення/або не-звільнення працівників від обов’язку бути присутніми на віддалених робочих місцях або робочих місцях на території підприємства. (якщо працвник звільнений від обов'язку присутності, у випадку настання з ним нещасного випадку - це буде невиробничий випадок)

Наказ про прининення простою.

У разі якщо оголосили простій, але підприємство все одно не може виплачувати зарплату навіть за простій - видається Наказ про припинення простою, простій припиняють і на підставі ст. 13 Закону № 2136 призупиняють дію трудових договорів із працівниками.- видається Наказ про призупинення трудових відносин. При призупиненні трудових відносин податки як і зарплата не нараховуються та не сплачуються.

Раді допомогти, звертайтесь ще!