Заголовок тимчасово відсутній

Теоретично – можна. Якщо на момент завершення відрядження і складання авансового звіту добові та інші витрати будуть працівнику відшкодовані, і перевірки Держпраці в цьому проміжку часу не буде, - вважаємо, жодних негативних наслідків для підприємства бути не повинно.

Якщо буде підтверджено факт перебування працівника у відрядженні – добові оподатковувати ПДФО та ВЗ не знадобиться, відповідно не знадобиться і складати «податковий» авансовий звіт.

Аванс на відрядження треба виплачувати ДО від’їзду працівника у відрядження, а не після. Принаймні такий висновок слідує з ч.2 ст.121 КЗпП.

Відповідно до ч.2 ст.121 КЗпП працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

За невиплату добових застосують штраф у розмірі однієї мінзарплати відповідно до ст.265 КЗпП.

Конкретні строки видачі авансу на відрядження чинними нормативними документами не встановлено. Тому питання про те, коли працівника слід забезпечити авансом, підприємство вирішує самостійно. Єдина рекомендація: аванс слід видавати після підписання наказу (розпорядження) про відрядження і до від’їзду працівника. При цьому потрібно врахувати час, необхідний для проведення працівником витрат, пов’язаних з таким відрядженням, наприклад для придбання проїзних квитків. Раніше аналогічні рекомендації наводилися в листі Мінфіну від 18.10.2006 р. № 31-18030-07-25/21780.

Водночас, оскільки строки видачі авансу на відрядження чинними нормативними документами не встановлено, підприємство може прописати власні правила (у т.ч. можливість в окремих випадках виплачувати аванс після повернення з відрядження). Головне – прописати це у внутрішньому положенні про службові відрядження.

За невиплату добових застосують штраф у розмірі однієї мінзарплати відповідно до ст.265 КЗпП.