Заголовок тимчасово відсутній

Жоден нормативно-правовий акт не містить заборони на поїздки у відрядження через турагентство. Щоб можна було відшкодувати витрати на придбання турпутівки, у працівника має бути не тільки договір на надання турпослуг, а й документи про надання турпослуг. ТОму можуть бути і витрати на відряження, і ПДВ. Раніше Мінфін у листах від 06.03.2013 р. № 31-07230-16-29/7168 та від 17.07.2013 р. № 31-07230-16-27/21432 наголошував, що службове відрядження не має зв’язку з туристичною діяльністю і для відшкодування відрядженому працівникові витрат на туристичні послуги підстави відсутні.Такий висновок Мінфін робив, опираючись на визначення «туристичні послуги», під якими розуміють послуги суб’єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.На сьогодні у Законі про туризм прямої вказівки про те, що в основу туризму покладено саме надання оздоровчих та розважальних послуг, не існує.

Туризмом цей Закон визнає тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від’їжджає (ст. 1 Закону про туризм). Опираючись на це визначення, на наш погляд, можна говорити, що їхати у відрядження від турагента можна. Крім того, постановою П’ятого апеляційного адмінсуду від 16.02.2021 р. у справі № 420/796/20 суд вважає, що для відшкодування витрат на відрядження при організації такого відрядження через турфірму головне — довести зв’язок таких витрат із госпдільністю і сам факт поїздки працівника у відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще!