Заголовок тимчасово відсутній

П. 2.6 Положення №88 звучить «Якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95.

Але є вимоги Закону про бухоблік. Господарські операції маєте відобразити в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому їх здійснили (ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік).

Про період отримання первинки в цій нормі Закону про бухоблік — жодного слова.

За одним із принципів бухобліку, а саме, принципом нарахування: «…доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів» (ст. 4 Закону про бухоблік).

І в цій нормі Закону про бухоблік немає згадки про період отримання первинки від постачальника.

Звернемося до національних стандартів бухгалтерського обліку: «Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені» (п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Отже, загальноприйнято, що витрати потрібно відображати в бухобліку в періоді визнання доходу, для якого їх понесли, або в періоді, коли фактично їх понесли. Період отримання первинного документа від контрагента на відображення витрат не впливає. Це підтверджує і Мінфін: «Визнання витрат в бухгалтерському обліку та їх відображення у фінансовій звітності не залежить від періоду отримання первинних документів від контрагентів. Зокрема, підприємства повинні відображати витрати у фінансовій звітності в періоді отримання доходів, для яких вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо пов’язати з доходом» (лист Мінфіну від 22.04.2016 № 31-11410-06-5/11705 zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1705201-16.

Також див. news.dtkt.ua/debet-kredit/partner-news/57081; с. 26-29 storage.7eminar.ua/content/record/2567/prezentatsiia_Vse_pro_bukhhaltersku_pervynku_pid_chas_viiny.pdf

На наш погляд, не відображати витрати в періоді їх понесення можна лише, якщо ви їх не можете оцінити і скласти внутрішній акт.

Раді допомогти, звертайтесь ще