Відповідь на запитання: для виготовлення коктейлів бажано мати технологічні та калькуляційні карти. Для приготування коктейлів достатньо затвердити технологічні та калькуляційні карти керівником, іншими відповідальними особами госпсуб’єкта (технологом, бухгалтером).

Виходячи зі термінів Закону № 481, вважаємо, що виготовлення алкококтейлів шляхом змішування напоїв для продажу та споживання на місці не є виробництвом, а є різновидом торгівлі на розлив і підпадає під термін «роздрібна торгівля». Виготовлення алкогольних коктейлів (як за традиційними, так і за власними, фірмовими, рецептами) не відповідає трактуванню поняття «виробництво алкогольних напоїв», яким оперує Закон № 481. Адже підприємство придбаває вже готові алкогольні напої, які є основою для приготування коктейлів, змішує їх з додаванням інших безалкогольних компонентів і продає такі алкогольні напої у складі коктейлів. Калькуляційна карта є документом, який обґрунтовує встановлення продажної ціни на страви, що виготовляються, напої та товари, що продаються. Відповідно до п. 16 П(С)БО 9 оцінку запасів під час вибуття можуть проводити одним із методів, зокрема: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості першого за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу.

Зважаючи на значну й змінну номенклатуру товарів, підприємствам роздрібної торгівлі зручніше здійснювати оцінку товарів за цінами продажу — п. 22 П(С)БО 9. Оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні середнього проценту торговельної націнки товарів. У такому разі під час надходження товарів на підприємство в бухобліку відображають і суму торговельної націнки, яку можна формувати у два способи: 1) наказом керівника — розмір торговельної націнки встановлюють у певному (фіксованому) розмірі від ціни придбання товару; 2) зворотним розрахунком — спочатку встановлюють продажну вартість товару, а потім визначають суму торговельної націнки.

Для оцінки товарів за цінами продажу підприємство має визначити: середній відсоток торговельної націнки — визначають діленням суми залишку торгових націнок на початок місяця й торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на початок місяця та продажної вартості одержаних у звітному місяці товарів — (Сальдо Кт 285 + Оборот Кт 285) : (Сальдо Дт 282 + Оборот Дт 282) × 100 %; суму торговельної націнки на реалізовані товари — визначають як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки; собівартість реалізованих товарів — визначають як різницю між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на такі товари (п. 22 П(С)БО 9).

Раді допомогти, звертайтесь ще!