Відповідь на запитання: Необхідність виплачувати водієві добові залежить від того, чи є його поїздки – відрядженням, і чи оформлюють його поїздки, як відрядження.

Відрядження – це поїздка найманого працівника на певний строк до іншого населеного пункту за розпорядженням і за рахунок коштів роботодавця для виконання поза місцем постійної роботи службового доручення, пов’язаного з основною діяльністю роботодавця (п. 1 розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59, далі – Інструкція № 59 - (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98.

Робота роз’їзного характеру не вважається відрядженням. Згідно з п. 2 розд. І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (рухомий) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колдоговором підприємства або трудовим договором між працівником і роботодавцем.

Згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 р. № 169/10-87 (zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0307203-06, яка продовжує діяти в Україні на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII (zakon.rada.gov.ua/laws/show/1545-12, роз’їзний характер робіт (далі – РХР) передбачає виконання робіт на об’єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організації, у зв’язку з поїздками в неробочий час від місцезнаходження організації до місця роботи на об’єкті й назад (див. листи Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 491/13/116-13, Мінпраці від 17.11.2006 р. № 307/13/133-06).

Хоча, повторимо, що п. 2 розд. I Інструкції № 59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 зазначає, що службові поїздки працівників, постійна робота яких має роз’їзний характер, не вважаються відрядженнями.

Разом із тим Інструкція № 59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 допускає, що інше може бути передбачене законодавством.

Проте Інструкція №59 обов’язкова лише для бюджетників. Для госпрозрахункових підприємств її положення носять рекомендаційний характер.

Тому в будь-якому випадку останнє слово за підприємством. Саме воно повинне вирішити, який характер носять поїздки водія — роз’їзна робота чи відрядження (див. лист Мінпраці від 13.09.2006 р. № 905/13/84-06).

Тому, Вам потрібно вирішити і закріпити свій вибір (відрядження це, чи РХР, і як це оплачуватиметься) у внутрішньому положенні про службові відрядження та/або положенні про РХР. Лише в цьому випадку Ви зможете відстояти прийняте рішення при податковій перевірці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!