Відповідь на запитання: Відповідно до ч.2 ст.121 КЗпП працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Тобто, витрати на проїзд до місця відрядження і назад, базово, має нести роботодавець.

Якщо у відрядження працівник направляється на власному авто, базово, роботодавець має компенсувати його витрати на пальне.

При цьому, якщо працівник з якихось причин відмовляється від отримання компенсації витрат на пальне, - роботодавець не вправі змушувати його і виплачувати цю компенсацію.

За відсутності наданих працівником документів, які підтверджують витрати на пальне (подорожній лист, чеки з заправки тощо), роботодавець вправі не відшкодовувати йому витрати на пальне, понесені ним у відрядженні, куди він направився на власному авто.

Наприклад, обгрунтуванням правомірності такого сценарію розвитку подій може бути складання наказу на відрядження, із зазначенням в ньому, що роботодавець забезпечує працівника квитками на транспорт загального користування (автобус, потяг тощо) до місця відрядження і назад або відшкодовує витрати понесені працівником на квитки на такий транспорт. Якщо працівник не бажає користуватися транспортом загального призначення, і бажає направитися у відрядження на власному авто – він може це зробити, але відшкодовувати вартість пального роботодавець йому не буде.

Щодо правомірності використання авто працівника в господарських цілях роботодавця, то це має бути належним чином оформлене: договором позики (безоплатно), оренди (платно) чи компенсацією використання (в розмірі амортизації авто). Якщо оформлення немає, використовувати авто працівника для господарських цілей, формально, не можна.

І якщо працівник все-таки своє авто використовує в робочих цілях, потрібно або оформити це користування документально, або не дозволяти це (на рівні наказу по підприємству з відповідною забороною, і накладенням дисциплінарної відповідальності на працівника за порушення цього наказу).