НБУ про стан економіки: що буде з робочими місцями, цінами і доходами

Як почувається економіка?

Українська економіка відновлюється, попри труднощі війни. У 2024 році реальний ВВП України зріс на 2,9%. Економічне зростання тривало й на початку 2025 року. Цьому, зокрема, сприяла безперебійна робота енергосистеми – завдяки ЗСУ, енергетикам і теплій зимі Україні вдалося пройти опалювальний сезон без значних проблем. Проте економіку загальмували нові масштабні атаки росії на важливі об’єкти газової інфраструктури. У результаті Україні, ймовірно, доведеться замістити імпортом частину власного виробництва газу.

Нова тарифна політика США не вплинула суттєво на українську економіку. Американський ринок збуту не є найважливішим для українських експортерів, а нові тарифи США для українських товарів є нижчими порівняно з тарифами для більшості інших країн. Загострення торговельних протистоянь у світі, звісно, може ускладнити збут української продукції на інші ринки, але, ймовірно, ненадовго. Водночас тарифні війни вже призвели до побоювань стосовно сповільнення світової економіки, а це вплинуло на зниження цін на нафту. Дешевші енергоресурси – це добра новина для України.

НБУ прогнозує подальше зростання української економіки на 3-4% у 2025 –2027 роках. Цього року зростанню мають посприяти вищі врожаї, менший порівняно з минулим роком дефіцит електроенергії та значні оборонні замовлення. Підтримка міжнародних партнерів залишатиметься важливим фундаментом економічного відновлення. Очікується, що цього року Україна отримає рекордні з початку повномасштабної війни обсяги зовнішньої фінансової допомоги – 55 млрд дол. США.

Що з робочими місцями та зарплатами?

Бізнес активно шукає нових працівників і відкриває нові вакансії. Згідно з опитуваннями підприємств дефіцит кадрів залишається основним чинником, що стримує їхню діяльність. Він також спонукає підприємства й надалі підвищувати зарплати, бо конкуренція за кваліфікованих робітників доволі жорстка. У 2024 році реальні зарплати (тобто вже за вирахуванням минулорічної інфляції) зросли більш ніж на 15%, але і в цьому році підвищення окладів триває. Про це свідчать дані Державної служби статистики України.

Пошук працівників в умовах війни ускладнений через вплив міграції та мобілізаційних процесів. Хоча упродовж останніх місяців ситуація з браком кадрів дещо поліпшилася. Бізнес почав активніше шукати працівників серед тих категорій населення, які раніше були гірше представлені на ринку праці (студенти, пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани). Це частково пом’якшує проблеми підприємств з укомплектованістю своїх штатів.

Складна ситуація на ринку праці зберігатиметься ще тривалий час, адже навіть після завершення війни Україна потребуватиме великої кількості робочих рук для відбудови. Додаткові труднощі виникатимуть через регіональні відмінності та структурні зміни в економіці (галузевий перерозподіл, нові демографічні реалії тощо). Тож Україна потребуватиме як державних, так і приватних ініціатив з повернення мігрантів, адаптації ветеранів до цивільного життя, а також перепрофілювання та перенавчання працівників.

Що з цінами?

Інфляція впродовж останніх місяців зростала. Цієї весни споживчі ціни на 15% вищі, ніж рік тому. Одна з головних причин цього – погані минулорічні врожаї, які й досі позначаються на вартості продовольчих товарів. Крім того, планово зростали акцизи, тож подорожчали й тютюнові вироби. На цінах також позначаються наслідки війни. Наприклад, дорожча, ніж торік, електроенергія (як для бізнесу, так і для населення) – це, зокрема, наслідок російських атак на українські електростанції. А стрімке зростання витрат бізнесу на оплату праці (яке згодом відображується й у цінах) напряму пов’язане з дефіцитом робочих рук на тлі міграції і мобілізаційних процесів.

Загалом прогнози НБУ передбачали таку динаміку. Очікується, що влітку інфляція почне сповільнюватися й наприкінці року повернеться на однознаковий рівень. Цьому мають посприяти вищі цьогорічні врожаї, завдяки яким сповільниться зростання цін на продовольство. Здешевлення нафти у світі стримуватиме подорожчання пального. «Заспокійливий» вплив на ціни матимуть і заходи НБУ, спрямовані на збереження стійкої ситуації на валютному ринку та підтримання інтересу до гривневих заощаджень. Тож прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 8,7% цього року і до цілі 5% у 2026 році.

Як захистити заощадження від інфляції?

Упродовж останнього року інфляція зростала, тому НБУ доклав зусиль для забезпечення належного захисту гривневих заощаджень у гривні від інфляційного знецінення. НБУ в кілька кроків підвищив облікову ставку до 15,5% і посилив стимули для банків залучати строкові вклади в національній валюті. Це спонукало банки активніше боротися за вкладників і підвищувати ставки за гривневими депозитами. Наразі чимало банків пропонують строкові вклади з дохідністю 15% річних у гривні й більше (до оподаткування доходів). Привабливими є також вкладення в гривневі державні облігації (ОВДП). Наприклад, папери з погашенням через один рік мають дохідність близько 16% (доходи від ОВДП не оподатковуються).

Згідно з опитуваннями бізнес і населення очікують інфляцію на рівні близько 10% через 12 місяців. НБУ прогнозує, що інфляція знизиться до однознакового рівня наприкінці року й продовжить сповільнюватися у 2026 році. Отже, заощадження у гривневих депозитах і ОВДП мають забезпечити належний захист коштів громадян від інфляційного знецінення.

Статистика свідчить, що вкладення українців у гривневі строкові депозити й ОВДП упродовж останніх місяців зростали. Це, зокрема, сприяло зменшенню попиту на іноземну валюту та зниженню тиску на міжнародні резерви НБУ. Тож НБУ й надалі пильнуватиме за тим, щоб гривневі заощадження залишалися привабливими для вкладників. Це дасть змогу підтримувати стійку ситуацію на валютному ринку та сприятиме сповільненню інфляції.

Джерело: НБУ