30 квітня Україна підписала угоду зі Сполученими Штатами про співпрацю в галузі корисних копалин. Йдеться про першу частину трьохетапної угоди. Ця подія викликала хвилю обговорень, і ми детально розберемо, що це означає, які є ризики та що про це замовчують.
Перша частина угоди – міжурядова угода, яка складається з 9–12 сторінок і потребує ратифікації. Друга частина стосуватиметься співпраці між Банком розвитку США та Агентством державно-приватного партнерства України. Третя частина – технічний регламент, що визначатиме порядок реалізації угоди.
Одразу після підписання угоди українські посадовці, зокрема прем’єр-міністр Шмигаль та віцепрем’єр Юлія Свириденко, назвали це перемогою. Однак текст угоди, опублікований Сполученими Штатами, має суттєві відмінності від заявлених позицій українського уряду.
Основні положення угоди:
1. Створення інвестиційного фонду
Інвестиційний фонд буде сформований з двох сторін – Банком розвитку США та Агентством державно-приватного партнерства України. Керівництво планується на паритетних засадах (по три представники від кожної сторони), однак деталі паритету не прописані. Фонд інвестуватиме в енергетику, видобуток природних ресурсів та інфраструктуру.
2. Фінансування фонду
Україна зобов’язується передавати 50% ліцензійних і рентних платежів за видобуток природних ресурсів. Сполучені Штати можуть зараховувати вартість військової допомоги як внесок у фонд.
3. Податкові пільги
Фонд та його партнери звільняються від оподаткування в Україні. Крім того, передбачено конвертацію доходів у долари та їх безперешкодний переказ за кордон.
4. Пріоритетність для інвесторів фонду
Українські органи повинні включати в ліцензії на видобуток природних ресурсів положення, яке надає фонду переважне право на інвестиції.
5. Права та стабільність угоди
Угода матиме перевагу над внутрішнім законодавством України. Україна зобов’язується не погіршувати умови для фонду, навіть якщо це потребує змін у податковому чи бюджетному кодексах.
6. Безстроковість угоди
Угода діє необмежений термін і може бути припинена лише за взаємною згодою обох сторін.
Основні ризики угоди
- Втрата частини доходів. Передача 50% платежів від видобутку природних ресурсів у фонд може негативно вплинути на бюджет.
- Обмеження у виборі партнерів. Надання фонду пріоритетних прав може створити бар’єри для співпраці з іншими інвесторами, зокрема європейськими.
- Компенсація збитків. Україна зобов’язується компенсувати можливі збитки фонду, наприклад, у разі економічної кризи.
- Законодавча підпорядкованість. Угода має пріоритет над українським законодавством, що може обмежити подальше регулювання у сфері видобутку.
- Безстроковість. Відсутність строку дії угоди створює складнощі для її припинення в майбутньому.
Українські депутати мають ратифікувати цю угоду в парламенті. Після цього розпочнеться розробка додаткових документів для регулювання механізмів її реалізації. Водночас угода потребуватиме внесення змін до бюджетного, податкового та інших кодексів України.
Зараз залишається відкритим питання, чи знайде уряд підтримку серед депутатів і чи зможе забезпечити належну реалізацію цієї угоди без значних втрат для країни.
Джерело: Ярослав Железняк