Як зміниться правове регулювання трудових відносин? Чи буде достатньо захищено право на працю та свободу об’єднання? Які ризики несуть нововведення щодо звільнення, протидії дискримінації та регулювання робочого часу? Ці та інші аспекти стали предметом фахової дискусії в Національній асоціації адвокатів України на тему «Проект Трудового кодексу України або коли Україні очікувати зміни трудового законодавства?».
Модератором заходу виступила голова Комітету НААУ з питань трудового права Вікторія Поліщук. Вона відзначила, що Україна має імплементувати кращі європейські практики для забезпечення справедливих та прозорих умов праці. І це має вирішити Трудовий кодекс. Разом з тим, його проєкт не відповідає європейським вимогам в частині регулювання робочого часу та відпустки, та антидискримінація. Також у неповній мірі регулюються питання гнучких форм праці, недостатньо чітко прописані механізми для розвитку колективних переговорів між профспілками та роботодавцями, зменшується роль профспілок.
Про правонаступництво у трудових відносинах розповіла член Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури Ірина Шапошнікова. На її погляд слід удосконалити регулювання наслідків невиконання обовʼязків відчужувачем або набувачем для корпоративної угоди (транзакції), розтлумачити поняття «збереження виду економічної діяльності», налагодити комунікацію між відчужувачем та набувачем щодо заходів, які будуть стосуватися працівників.
Передбачити у ТК чіткі межі застосування загального та спеціального законодавства запропонувала член центру Наталія Кохан. Адвокатка окреслила правові основи забезпечення права на працю у проєкті ТК, засади та правові принципи регулювання трудових відносин, та особливості регулювання для окремих категорій працівників. Аналізуючи право на свободу об’єднання, вона вказала, що доцільно його розглядати через призму п. 5 ч. 1 Європейської соціальної хартії, яка гарантує усім працівникам та роботодавцям право на свободу об’єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних i соціальних інтересів. У цьому аспекті варто доповнити проєкт ТК гарантіями забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання, а саме: гарантувати право на об’єднання через можливість створення організацій, на принципі добровільності під час вступу в організацію та виходу з неї.
Член Ради Комітету НААУ з питань трудового права Ганна Лисенко проаналізувала главу 5 «Припинення трудового договору», зазначивши, що загалом проєкт спрямований на деталізацію процесів звільнення, захищає права працівників та інтереси роботодавця, закриває чимало питань, які не прописані в чинному Кодексі законів про працю України.
Проєкт містить визначення дня звільнення як останнього дня фактичного виконання працівником трудових обов’язків або першого робочого дня після лікарняного чи відпустки. Приділяється увага правильності оформлення наказів про звільнення: у ньому повинні зазначатися фактичні обставини, що стали причиною звільнення, підстава, за якою припиняються трудові відносини, з посиланням на відповідну статтю (частину, пункт) кодексу, закону. Розписано процедури звільнення за систематичні (повторні) порушення трудових обовʼязків (факт порушення фіксується роботодавцем шляхом складання акта в довільній формі).
Також визначено порядок дій у разі поновлення працівника на посаді за рішенням суду та у разі набрання законної сили рішенням суду апеляційної чи касаційної інстанції, яке скасовує судове рішення про поновлення працівника на роботі.
Спікер відзначила, що у тексті проєкту було враховано чимало позицій Верховного Суду, які сьогодні усувають прогалини в регулюванні трудових відносин.
Але, на думку Г.Лисенко, проєкт потребує доопрацювання, оскільки не містить визначень деяких понять, які вживаються у статтях, має розбіжності між нормами та не регулює всі аспекти відносин між роботодавцем та працівником.
Водночас, проєкт містить нове поняття «причини економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру», через які роботодавець може звільнити працівника за скороченням чисельності або штату у разі ліквідації роботодавця – юридичної особи, припинення фізичною особою функцій роботодавця або відмови працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною умов праці та від переведення на іншу роботу.
Член центру Анастасія Якімова розповіла про протидію дискримінації. Проєкт передбачає заборону будь-якої дискримінації у сфері трудових відносин. Визначені форми економічного та психологічного тиску, права та обов’язки працівників, зокрема право на рівні можливості та рівне ставлення до працівника при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення; право на повагу до його гідності і честі, конфіденційність персональних даних та їх захист; повага гідності, честі та інших особистих прав працівника. Також окреслено релігійний компонент у трудових відносинах, обов’язок інформування сторін та суб'єкти протидії дискримінації в контексті розгляду та вирішення трудових спорів згідно зі ст.ст. 225, 226, 227, 232.
Член Ради Комітету НААУ з питань трудового права Дмитро Навроцький зупинився на змінах, які стосуються звільнення керівника (директора) юридичної особи. Адвокат відзначив, що проектом це питання регламентується недостатньо. Спірні питання також можуть бути не врегульовані й у трудовому договорі.
Участь у заході також узяли членкиня Європейського комітету соціальних прав Ради Європи Алла Федорова, заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін та члени комітету Оксана Зайцева та Наталія Кайда.
Матеріали дискусії можна завантажити за посиланням.