Як повідомив голова економічного (податкового) комітету Данило Гетманцев, комітет рекомендував Парламенту прийняти законопроєкт №13018-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні у другому читанні.
До другого читання доопрацьованим законопроєктом пропонується:
1) запровадити новий вид банку – банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії, головним завданням діяльності якого пропонується визначити обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);
2) визначити на законодавчому рівні терміни «фінансова інклюзія», «обмежена банківська ліцензія», «банк фінансової інклюзії», а також наділити Національний банк України повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії;
3) передбачити, що банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності яких за попередній звітний календарний рік не перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро, визначену за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування;
4) для забезпечення фокусу на відповідні цільові групи клієнтів обмежити банки фінансової інклюзії у проведенні операцій на ринках капіталу, а також встановити обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику та інше.
Нагадаю, що головною метою законопроєкту є створення правових засад для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.
Навіщо нам банки фінансової інклюзії?
Банки мають забезпечити належний доступ до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств (суб’єктів, чистий річний дохід від будь-якої діяльності яких не перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро) у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
Джерело: Данило Гетманцева