Експерт
Василь ЦиганенкоГоловний редактор текстового контенту kadroland, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування
Натуральний коефіцієнт застосовується при оподаткуванні доходів, отриманих у негрошовій формі, і впливає на розмір податку на доходи та військового збору. Який натуркоефіцієнт застосовувати та як саме? Чи завжди можна обійтися без застосування натуркоефіцієнта для військового збору? Про все це поговоримо у нашій статті

У п. 164.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сформульовано основне правило щодо застосування натуркоефіцієнту.
Тут йдеться про пряму вказівку використовувати його для податку на доходи. І якщо говоримо про ставку 18%, то коефіцієнт –
1,219512 (100 : (100 - 18)).
А ось із військовим збором вже багато років маємо усталену позицію податкової служби. Її фахівці вказують, що натуркоефіцієнт під час обчислення воєнного збору не застосовують. Так до прикладу у листі ДПСУ від 12.03.2024 №6722/6/99-00-24-03-03-06 читаємо:
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, то база оподаткування військовим збором визначається податковими агентами без застосування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Щоправда, були випадки коли в індивідуальних податкових консультаціях податківці вже ж наполягали на застосуванні коефіцієнту і для військового збору (див. ІПК від 02.11.2023 №3900/ІПК/99-00-24-03-03-06):
Таким чином, з дати набрання чинності Закону №2520, у разі нарахування (надання) податковим агентом доходів у будь-якій негрошовій формі, такі доходи включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковуються ПДФО і військовим збором з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Та все ж повернемося до букви закону.
Так у пп. 1.4. п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ читаємо:
1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.
Досить розпливчасте формулювання чи не так? Саме тому пропонуємо зануритися в економічний зміст застосування натуркоефіцієнта.
Якщо пояснювати простими словами, то натуркоефіцієнт потрібен для того, щоб перетворювати чистий дохід, який може отримати фізособа, на сукупний «брудний» дохід, з якого після утримання всіх податків залишиться виплачена фізичній особі сума.
І відповідний результат можна одержати саме завдяки коефіцієнту який буде обчислений за формулою:
К= 100 : (100 - Спдфо - Свз), де
Далі до вашої уваги три простих приклади, де ПДФО та військовий збір однакові, але умови різні. При цьому говоримо про застосування однакових ставок ПДФО (18%) та військового збору (5%).
Коефіцієнт обчислений за наведеною вище формулою за таких обставин має дорівнювати К = 1,298701.
Наша мета – наочно продемонструвати, що для коректного розрахунку потрібно застосовувати саме цей коефіцієнт.
Приклад 1. Грошовий оподатковуваний дохід
Нараховано доходу – 20000 грн. Утримано із доходу:
Виплачений дохід: 15400 грн
Приклад 2. Нараховано грошовий дохід, але частково виплата у негрошовій формі
Нараховано – 20000 грн. Утримано із доходу:
Виплачений дохід: 10000 грн. Вручена річ вартістю 5400 грн. Загальна сума виплаченого доходу: 15400 грн.
У цьому випадку відбудеться залік зустрічних зобов’язань із фізособою, якій була вручена річ в рахунок нарахованого доходу – у підприємства є зобов’язання перед фізособою на загальну суму 15400 грн за нарахованим доходом, і саме в рахунок нього передаємо річ. А про застосування натуркоефіцієнту в даному випадку не йдеться.
Але уявіть, що до негрошової частини доходу було застосовано коефіцієнт 1,298701. У такому разі ми дізнаємося, що «брудна сума» негрошового доходу до оподаткування становить 5400 грн х 1,298701 = 7012,99 грн, з якої утримано відповідно 1262,34 грн ПДФО та 350,65 грн військового збору.
Приклад 3. Йдеться виключно про негрошовий дохід
Фізособі передається, скажімо телефон, вартість якого 15400 грн. Застосувавши натуркоефіцієнт 1,298701 отримаємо суму «брудного доходу» – 20000 грн. Утримано із доходу (20000 грн):
Як бачимо, у всіх трьох прикладах загальні суми оподатковуваного доходу та утриманого із нього ПДФО та військового збору збігаються. А от якщо б ми застосували інший натуркоефіцієнт, цього не сталося б.
Отже, з точки зору економіки застосування натуркоефіцієнта можемо надати такі відповіді на наступні запитання:
1. Чи завжди потрібно застосовувати натуркоефіцієнт?
Коли податковий агент виплачує платнику податку два види доходу – грошовий і негрошовий, але податок із негрошового доходу утримують з грошового, то натуркоефіцієнт застосовувати взагалі не потрібно. Інакше порушується баланс між утриманнями та чистим доходом, і фізособа фактично сплачуватиме більшу суму податку.
Водночас, відповідно до п. 164.5 ПКУ, податковий агент зобов’язаний застосовувати натуркоефіцієнт при оподаткуванні доходів, наданих у негрошовій формі, незалежно від того, з яких коштів буде сплачено податок. І якщо утриманий через коефіцієнт податок покриватиметься за рахунок іншого (грошового) доходу фізособи, це суперечить економічній логіці, оскільки призводить до переплати податку. З огляду на це такий варіант дій не можна вважати бездоганним. Тож не найкраща ідея вдаватися до нього. Але якщо вже й діятимете у вказаний спосіб, то радимо взяти від фізособи заяву із проханням провести залік у випадках, коли йтиметься про різні види доходів та підстави для їх нарахування.
Уявіть ситуацію коли фізособа отримує негрошовий дохід від іншої фізособи, яка не є податковим агентом. Тут натуркоефіцієнт ніколи не застосовується! Приміром вам хтось подарував той саме телефон вартістю 20000 грн. Це власне і буде оподатковуваний дохід (зараз умисно не згадуємо про пільгу щодо оподаткування подарунків). В результаті під час декларування доходу одержувач самостійно сплатить ПДФО (3600 грн) та військовий збір (1000 грн), його чистий дохід становитиме 15400 грн. Чому ж має бути різниця, якщо той самий дохід виплатить податковий агент, утримуючи податки з іншого доходу фізособи?
Та схоже про економічне підґрунтя застосування натуркоефіцієнту всі давним давно забули. Тож на практиці у разі надання негрошового доходу керуємося п. 164.5 ПКУ – про це ще поговоримо нижче.
2. Коли потрібно застосовувати натуркоефіцієнт?
Тут маємо виділити два випадки:
Далі на наочних прикладах розберемо застосування коефіцієнта.
Перш ніж перейти до обліку, маємо відповісти на ще одне насправді важливе запитання.
Чи потрібно податковому агенту донараховувати дохід із урахуванням відповідного коефіцієнту?
Однозначного рішення тут не існує. Варто говорити про два можливих підходи:
Обидва підходи мають право на життя, і навіть можуть застосовуватися одним і тим самим податковим агентом в різних ситуаціях. Втім на практиці автору доводилося частіше зустрічатися із другим варіантом.
Наводимо дві практичні ситуації, які дозволять опанувати застосування натуркоефіцієнта та відображення в обліку.
Ситуація 1. Суму податкових платежів із негрошового доходу повністю покриває платник податку
Підприємство за умовами колдоговору оплачує відвідування працівником фітнес залу – 1000 грн на місяць. Кошти підприємство перераховує на рахунок закладу. Також працівникові нараховано зарплату у розмірі 20000 грн.
ПФДО та військовий збір із вартості відвідування фітнес залу за умовами колдоговору та за заявою працівника стягують із зарплати.
Усі розрахунки проведемо застосовуючи коефіцієнт для податку на доходи 1,219512 та без застосування натуркоефіцієнта щодо військового збору. Тобто з огляду на рекомендації податківців.
Хоча, як ми вже підкреслювали вище з точки зору економіки у такому випадку взагалі не потрібно було б застосовувати коефіцієнт із п. 164.5 ПКУ. Але переконані, що фахівці ДПС саме цього вимагатимуть через буквальне прочитання п. 164.5 ПКУ. Тож базу оподаткування суми сплаченої за відвідання працівником фітнес залу все ж доводиться збільшувати. До речі у наведеній ситуації взагалі ліпше відмовитися від прямої оплати підприємством відвідання працівником фітнес залу. Простіше нарахувати працівникові більшу суму зарплати, з якої буде утримано податкові платежі. А далі:
І ще один нюанс: такий дохід визнають зарплатним відповідно до пп. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 №5. Але єдиний внесок нараховуємо на номінальну вартість такого доходу без коефіцієнта!
Бухгалтерський облік разом зі всіма розрахунками наведемо у таблиці.
Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
Дт | Кт | ||
Сплачено за відвідування фітнес зали Савченко О.С. | 377 | 311 | 1000,00 |
Нараховано зарплату Савченко О.С. | 92 | 661 | 20000,00 |
Визнано витрати на оплату відвідування фітнес зали | 92 | 663 | 1000,00 |
Закрито зустрічні розрахунки за відвідування фітнес зали | 663 | 377 | 1000,00 |
Відображене збільшення бази оподаткування внаслідок застосування натуркоефіцієнту (1000 грн х 1,219512 -1000 грн) Примітка. Запис потрібен за для відображення доходу у додатку 4ДФ до Об’єднаного розрахунку. Але можна обійтися й без нього. У будь-якому разі у додатку 4ДФ до Об’єднаного розрахунку слід відобразити нараховану працівнику зарплату в сумі 21219,51 грн. Щоправда, тут багато років постає питання щодо різниці у базах застосування податку на доходи та військового збору. Ми переконані що у додатку 4ДФ потрібно показати найбільшу із них | 663 | 663 | 219,51 |
Утримано податок на доходи: | |||
(20000,00 грн х 18%) | 661 | 641 | 3600,00 |
(1219,51 грн х 18%) | 663 | 641 | 219,51 |
Утримано військовий збір: | |||
(20000 грн х 5%) | 661 | 642 | 1000,00 |
(1000 грн х 5%) | 663 | 642 | 50,00 |
Нараховано ЄСВ ((20000 грн + 1000 грн) х 22%) | 92 | 651 | 4620,00 |
Проведено залік утримання податку на доходи та військового збору між зарплатними субрахунками (219,51 грн + 50 грн) | 661 | 663 | 269,51 |
Сплачено: | |||
(3600 грн + 219,51 грн) | 641 | 311 | 3819,51 |
(1000 грн + 50 грн) | 642 | 311 | 1050,00 |
| 651 | 311 | 4620,00 |
Виплачена зарплата на картрахунок Савченко О.С. (20000 грн - 3600 грн - 219,51 грн - 1000 грн - 50 грн) | 661 | 311 | 15130,49 |
Зверніть увагу! За для спрощення сплату кожного платежу (рядок 10 таблиці 1) ми показали одним проведенням. Але нагадуємо: і ПДФО, і військовий збір і єдиний внесок із суми сплаченої за відвідування фітнес зала мають бути сплачені у строки встановлені ПКУ та Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У пп. 168.1.4 ПКУ передбачено що із оподатковуваного доходу, який надають у негрошовій формі податок слід сплатити до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). ЄСВ ж потрібно сплачувати одночасно із наданням негрошового зарплатного доходу.
Підсумуємо: такий підхід хоч і зустрічається на практиці й не викликає претензій податківців, але не є коректним з точки зору економіки та фактично порушує інтереси фізособи (платника податку), причому саме в частині застосування натуркоефіцієнта як такого. Утім маємо те, що маємо.
Ситуація 2. Податковий агент донараховує працівникові доход із урахуванням натуркоефіцієнту
Візьмемо дані із ситуації 1. Але підприємство нараховує дохід в сумі необхідній для сплати податкових платежів із негрошового доходу (коефіцієнт – 1,298701) та із зарплати не потрібно доутримувати суми, обчислені з негрошогово доходу.
Тут слід знати, що принцип відображення у бухобліку буде однаковий не залежно від того який коефіцієнт буде застосований. Але найоптимальнішим на переконання автора є саме застосування коефіцієнта який враховує і суму ПДФО і суму військового збору – 1,298701. Сам же принцип полягає у донарахуванні доходу за даними бухобліку із віднесенням такого донарахування на витрати (див. таблицю).
Але тут є ще один нюанс. У такому разі база для нарахування ЄСВ також буде більшою. Тобто враховуватиме донараховану за натуркоефіцієнтом суму доходу.
Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
Дт | Кт | ||
Сплачено за відвідування фітнес зали Савченко О.С. | 377 | 311 | 1000,00 |
Нараховано зарплату Савченко О.С. | 92 | 661 | 20000,00 |
Визнано витрати на оплату відвідування фітнес зали | 92 | 663 | 1000,00 |
Закрито розрахунки за відвідування фітнес зали | 663 | 377 | 1000,00 |
Донараховано зарплатний доход Савченко О.С. у зв’язку із застосуванням натуркоефіцієнта (1000 грн х 1,298701 - 1000 грн) | 92 | 663 | 298,70 |
Утримано податок на доходи: | |||
(20000 грн х 18%) | 661 | 641 | 3600,00 |
(1298,70 грн х 18%) | 663 | 641 | 233,77 |
Утримано військовий збір: | |||
(20000 грн х 5%) | 661 | 642 | 1000,00 |
(1298,70 грн х 5%) | 663 | 642 | 64,94 |
Нараховано ЄСВ ((20000 грн + 1298,70 грн) х 22%) | 92 | 651 | 4685,71 |
Сплачено: Примітка. Див. блок щодо сплати податкових платежів під таблицею 1 | |||
(3600 грн + 233,77 грн) | 641 | 311 | 3833,77 |
(1000 грн + 64,94 грн) | 642 | 311 | 1064,94 |
| 651 | 311 | 4685,71 |
Виплачена зарплата на картрахунок Савченко О.С. (20000 грн - 3600 грн - 1000 грн) | 661 | 311 | 15400,00 |
Читайте більше:
Індексація і доплата до рівня мінзарплати: як діяти роботодавцям
Податки із заробітної плати 2026: як утримувати
Мінімальна заробітна плата у 2026 році
Заробітна плата у 2026 році: структура, форми, мінімальний розмір, порівняння з МЗП
Мінімальний ЄСВ: ТОП-10 випадків донарахування
Сервіси для бухгалтера:
Калькулятор індексації зарплати
Під час декларування податку на нерухоме майно підприємствам важливо перевірити не лише строки подання звітності, а й правильність розрахунків, застосування пільг та повноту переліку об’єктів. Помилки можуть призвести до донарахувань, як-от у випадку сільськогосподарських будівель, за які підприємству додатково нарахували понад 4,5 млн грн податку. Окремі правила діють для нерухомості, пошкодженої або знищеної внаслідок війни, а з 23 жовтня 2026 року запрацював новий порядок звільнення від плати за землю під знищеними об’єктами. Розглянемо, що потрібно врахувати підприємствам під час декларування майнових податків

Агропідприємства можуть подавати заявки на отримання статусу важливих для національної економіки за оновленими галузевими критеріями. Мінагрополітики затвердило нові вимоги наказом від 16 листопада 2026 року №157 відповідно до змін у правилах бронювання. Серед умов – оброблення щонайменше 200 га сільгоспугідь, наявність багаторічних насаджень площею від 50 га або річний дохід від 20 млн грн, а також відповідність визначеним КВЕДам. Розглянемо, хто може претендувати на статус і які критерії потрібно виконати

ДПС роз’яснила порядок відображення виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, які самозайнята особа отримує від Пенсійного фонду України. Такі суми відображаються за ознакою доходу «127»: у графах 3а та 3 зазначають нарахований і фактично виплачений дохід, у графах 4а, 4, 5а та 5 – відповідно нараховані й перераховані ПДФО та військовий збір

Повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю також є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання лізингоодержувача виникають на дату фактичного повернення майна, а не на дату оформлення документів чи завершення розрахунків. Такий порядок випливає з норм Податкового кодексу, які прирівнюють повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, до постачання товарів. Розглянемо, коли саме потрібно нарахувати ПДВ

Держпраці нагадує, що Закон України «Про відпустки» передбачає спеціальні права для працюючих пенсіонерів та ветеранів праці. Люди похилого віку можуть отримати додаткову відпустку без збереження заробітної плати до 30 календарних днів, а ветерани праці – обирати зручний для себе час чергової щорічної відпустки. Для цього достатньо подати відповідну заяву роботодавцю

Платники ПДВ можуть переглянути реквізити свого рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ безпосередньо в приватній частині Електронного кабінету. Для цього передбачено кілька розділів: «Реєстр транзакцій» у меню «СЕА ПДВ», вкладку з банківськими рахунками у форматі IBAN та меню «Профіль платника». Пояснюємо, де саме шукати номер ПДВ-рахунку та його реквізити

Контролери зобов’язані подати до 31 грудня 2026 року звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК) за 2025 рік в електронній формі разом із завіреними копіями фінансової звітності КІК. За неподання звіту про КІК передбачений штраф в розмірі 100 прожиткових мінімумів

Після запуску з 12 вересня 2025 року нових норм щодо студентських трудових договорів ситуація з оформленням учнів ПТНЗ на виробничу практику суттєво змінюється. Попри нещодавнє роз’яснення Держпраці, яке стверджує, що трудові відносини з практикантами не виникають, норми оновленого КЗпП та Закону №4574 прямо вимагають укладення студентського трудового договору і подання повідомлення про прийняття працівника на роботу, якщо учні отримують винагороду. Додаткова консультація сервісу «Інтерактивний інспектор» підтвердила саме такий підхід

з 17 листопада агропідприємства знову можуть подавати заявки через Державний аграрний реєстр на отримання статусу критично важливих. Прийом відновили за оновленими галузевими критеріями, затвердженими наказом Мінагрополітики №157 від 16 листопада 2026 року. Для відповідності вимогам підприємство має відповідати критеріям щодо площі оброблюваних земель або річного доходу, а також мати основний вид діяльності з переліку визначених КВЕД. Розповідаємо, які саме умови потрібно виконати та як тепер отримати статус

Працівник в лютому був у відпустці з 02.11-30.11, відпускні виплатили в жовтні. Відповідно, нарахувань в листопаді немає. Як відобразити цього працівника в об’єднаній звітності за листопад 2026 року? Відпускні, нараховані і виплачені в жовтні за листопад, вплинуть на середню зарплату за листопад?

ДПС України оприлюднила роз’яснення щодо податкових наслідків ситуації, коли заборгованість ліквідованого підприємства за раніше поставлені товари / послуги добровільно погашає фізична особа, яка не була стороною договору

Для ФОПів готують ще один маяк у межах програми співпраці з МВФ – цього разу щодо обмеження зловживань спрощеною системою оподаткування. До 31 грудня 2026 року Уряд має подати до Верховної Ради відповідні законопроєкти. Вони передбачатимуть боротьбу зі штучним дробленням бізнесу, обмеження повторного переходу на спрощену систему та використання ФОПів для підміни трудових відносин із нинішніми або колишніми роботодавцями

Для залучення жінок та внутрішньо переміщених осіб до роботи на підприємствах оборонно-промислового комплексу держава запровадила фінансову підтримку професійного навчання. За програмою можна отримати грант на здобуття або підтвердження професійної кваліфікації, а роботодавці – компенсацію витрат на навчання працівників. У 2026 році розмір підтримки становить до 30 000 грн за повну та до 15 000 грн за часткову професійну кваліфікацію. З 2027 року граничні суми збільшаться до 35 000 грн і 20 000 грн відповідно

Мінагрополітики отримало погодження критеріїв визначення агропідприємств критично важливими. Основні вимоги залишаються незмінними: щонайменше 200 га земель в обробітку та 20 млн грн річного обороту. Відновити прийом заявок через Державний аграрний реєстр планують не пізніше 23 листопада. Водночас міністерство готує ініціативу щодо тимчасового пом’якшення вимог до середньої зарплати для агропідприємств у сезонний період, зокрема на прифронтових територіях. Для цього знадобиться окреме рішення Уряду

Обов’язкове запровадження ПДВ для ФОПів із доходом від 4 млн грн залишається серед маяків програми співпраці України з МВФ. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, під час місії, що завершилася 17 листопада, домовленості щодо цього питання поки не досягли, а переговори продовжать онлайн. Водночас Уряд і Президент мають взяти зобов’язання ухвалити та підписати відповідний закон до кінця квітня 2027 року. Очікується, що нові правила запрацюють із 2028 року, хоча остаточні параметри ще обговорюють

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16232, який пропонує запровадити податкові стимули для роботодавців, що працевлаштовують ветеранів війни. Пільги зможуть отримати підприємства, де ветерани становлять щонайменше 30% працівників і виконуються додаткові вимоги щодо оплати праці та оформлення трудових відносин. Серед пропозицій – зниження податку на прибуток та єдиного податку, пільгова ставка ЄСВ, а також можливість враховувати частину витрат на адаптацію робочих місць, навчання й психологічну підтримку ветеранів

Борги накопичилися, розраховуватися з усіма кредиторами вже немає змоги, а звичайна процедура банкрутства здається надто складною та дорогою? Для мікро- і малого бізнесу запровадили окремий механізм – спрощене провадження у справах про банкрутство. Закон України від 11.11.2026 №5062-IX доповнив Кодекс України з процедур банкрутства новою Книгою шостою. Вона передбачає спеціальну процедуру для юридичних осіб і ФОП, які відповідають установленим критеріям. Її мета – швидше врегулювати неплатоспроможність, задовольнити вимоги кредиторів і, за визначених умов, звільнити боржника від боргів. Закон набрав чинності 15 листопада 2026 року. Але спрощене банкрутство – це не автоматичне списання заборгованості. Боржнику доведеться розкрити суду інформацію про майно, рахунки, кредиторів і значні правочини за останні три роки. А ліквідатор і суд перевірятимуть, чи не намагався підприємець приховати активи або зловживати процедурою. Розберімо, хто може скористатися новими правилами
