Безкоштовний вебінар: Підготовка до закриття року, нові вимоги до первинки та фінзвітності-2027 і робота без укриття: звітність, облікова політика, нові правила

Мінсоцполітики оприлюднило законопроєкт про накопичувальне пенсійне забезпечення

Законопроєктом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб. Законопроєктом передбачається, що він набере чинності з 01.01.2026, а початок здійснення накопичень почнеться через рік після завершення військового стану

1877

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати

Міністерство соціальної політики України оприлюднило проєкт Закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення».


Цей законопроєкт визначає правові, економічні та організаційні засади системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, метою якої є формування пенсійних накопичень учасниками системи та отримання ними додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат, а також регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.


Платниками накопичувального внеску є:


  1. працівники;
  2. роботодавці;
  3. самозайняті особи;


Накопичувальний внесок обчислюється у відсотках до бази нарахування накопичувального внеску.


При цьому, за загальним правилом, базою нарахування накопичувального внеску є сума нарахованої кожному працівнику заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, сума грошового забезпечення, сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця.


База нарахування накопичувального внеску для самозайнятих осіб встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.


Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників та роботодавців становить:


  1. 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення;
  2. 2% – протягом другого року;
  3. 3% – протягом третього і в наступні роки.


Тобто, передбачається, що такий внесок, як утримуватиметься з заробітної плати, так і нараховуватиметься на неї роботодавцем. Втім, він сплачуватиметься за рахунок виокремлення з єдиного внеску та за рахунок податку з доходів фізичних осіб, тобто додаткового навантаження не буде.


Можлива сплата працівником додаткового накопичувального внеску.


Обов’язковий накопичувальний внесок для самозайнятих осіб, що сплачують такий внесок на свою користь, становить:


  1. 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення;
  2. 2% – протягом другого року;
  3. 3% – протягом третього і в наступні роки.


Фізичні особи-підприємці та інші категорії «самозайнятих осіб», що сплачують накопичувальний внесок на свою користь, накопичувальні внески сплачують на добровільній основі (автозапис з правом відмови).


Накопичувальний внесок не входить до системи оподаткування.


Учасник системи повинен обрати до дня початку сплати накопичувальних внесків установу накопичувального пенсійного забезпечення до якої будуть перераховуватися сплачені ним або на користь нього накопичувальні внески, шляхом укладення з нею договору (пенсійного контракту).


Учасник системи може змінити обрану ним установу накопичувального пенсійного забезпечення шляхом укладення нового договору з іншою установою, але не частіше ніж один раз на шість місяців.


Учасник системи набуває право на отримання виплат за рахунок коштів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в установі накопичувального пенсійного забезпечення, на умовах, визначених цим Законом, у таких випадках:


  1. досягнення ним віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
  2. у випадках, зазначених законопроєктом, що дають право на одноразову виплату.


Крім того, законопроєктом пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.


Законопроєктом запропоновано комбіновану модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення. Вона передбачає, що перші 3 роки накопичувальні внески спрямовуються до державного фонду, який матиме корпоратизовану структуру управління, яка відповідає Директиві ЄС 2016/2341, яку Україна зобов’язалася імплементувати. Діяльність з адміністрування і управління активами такого фонду здійснюється на підставі ліцензій, виданих згідно чинного законодавства. ІТ-система щодо ведення персоніфікованого обліку знаходиться у державній власності.


Починаючи з 4-го року учасники зможуть обирати приватного пенсійного провайдера (недержавний пенсійний фонд, компанію зі страхування життя, банк) або, за бажанням, залишитись в державному фонді.


Законопроєкт зобов'язує створення системи гарантування пенсійних накопичень у обов’язковій системі пенсійного забезпечення, що дозволить забезпечити сталість цієї системи та впевненість її учасників у збереженні власних накопичень.


Додатковою системою гарантій збереження пенсійних накопичень у системі накопичувального пенсійного забезпечення є жорсткі вимоги щодо допуску до роботи в системі та контролю за діяльністю суб’єктів, які обслуговують кошти учасників цієї системи. Контроль здійснюватиметься з боку державних регуляторів, які встановлені законопроєктом.


Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку як регулятор здійснює державний нагляд за діяльністю установ пенсійного забезпечення.


Вступ в дію законодавства про накопичувальне пенсійне забезпечення передбачається з 1 січня 2026 року, а початок здійснення накопичень – через рік після завершення військового стану, але не раніше, ніж буде впроваджено всю необхідну нормативну базу і необхідну інфраструктуру.


Законопроєкт передбачає, також, внесення змін до цілого ряду законодавчих актів, щодо приведення їх норм у відповідність до запропонованої концепції обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.


Джерело: Мінсоцполітики

1877

1

3

3

11961

3

1352

6

737

2

17

Оновлено
Стаття
Пенсія, соцпільги
03.11.2026

Державна допомога за програмою «Точка опори»: бухоблік, оподаткування, відображення в звітності

Державна допомога за програмою «Точка опори» виплачується підприємствам, які постраждали від ворожих обстрілів у 2026 році, але прагнуть зберегти бізнес та не допустити звільнення працівників, на підставі постанови КМУ від 01.04.2026 №449 «Деякі питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори». Кабмін постановою від 28.10.2026 №1340 вніс зміни до Порядку надання підтримки. Ми розберемо наступні питання: чи оподатковувати ПДФО та ВЗ допомогу працівника, чи буде ЄСВ, як відобразити в Розрахунку. Як відобразити в бухобліку роботодавця, та чи нараховувати податок на прибуток або єдиний податок, ПДВ

основне зображення для Державна допомога за програмою «Точка опори»: бухоблік, оподаткування, відображення в звітності
6

543

Консультація
ФОП
03.11.2026

Територію виключили і знову включили до Переліку: за які місяці ФОП сплачує податки

ФОП 2 групи зареєстрований у населеному пункті, який був включений до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. У зв’язку з цим підприємець не сплачував єдиний податок та військовий збір за відповідний період. 01.04 зазначений населений пункт було виключено з відповідного переліку, а 14.05 – повторно включено. Водночас оновлений перелік було офіційно опубліковано лише 24.06. Під час звернення на гарячу лінію ДПС було надано роз’яснення, що за травень сплачувати податки не потрібно. Проте під час телефонної консультації з інспектором відповідного територіального органу ДПС було повідомлено, що ФОП повинен сплатити єдиний податок та військовий збір за квітень, травень і червень, оскільки оновлений перелік було опубліковано лише в червні. Чи повинен ФОП у цій ситуації сплачувати єдиний податок та військовий збір і за які місяці?

основне зображення для Територію виключили і знову включили до Переліку: за які місяці ФОП сплачує податки
3

20

2

26

12

18494

4

74

4

17

3

33

4

712

Оновлено
Топ-Новина
Особи з інвалідністю
03.11.2026

Нова процедура встановлення інвалідності у 2026 році: що зміниться бухгалтерів за постановою №1359 у коментарі від експерта

Кабмін оновив порядок оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого встановлюють інвалідність. Зміни охоплюють строки встановлення інвалідності, умови її безстрокового визначення, порядок повторного оцінювання та оскарження рішень експертних команд. Також розширено можливості заочного оцінювання, проходження процедури за місцем лікування, використання телемедицини та підтримки осіб під час оцінювання. Розглянемо 18 ключових нововведень, які варто знати пацієнтам, лікарям і експертним командам. А також експерт вже проаналізував зміни і описав дві зміни, які можуть вплинути на роботу бухгалтера в частині розрахунку лікарняних та нарахування ЄСВ

основне зображення для Нова процедура встановлення інвалідності у 2026 році: що зміниться бухгалтерів за постановою №1359 у коментарі від експерта
3

279

4

169

2

602

2

22

3

14

4

228

3

536