Меморандум банків: як перевірятимуть фізосіб та ФОПів

1. Про що Меморандум
2. Як банки контролюватимуть фізичних осіб
3. Як банки контролюватимуть ФОПів
4. Що робити бізнесу

10 грудня в Національному банку України відбувся пресбрифінг за участю керівників Незалежної асоціації банків України (НАБУ), Асоціації українських банків (АУБ) та 4-х комерційних банків ПриватБанку, Ощадбанку, Райффайзен Банку, Універсал Банку та Національного банку України. Пресбрифінг був присвячений підписанню Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. І вже зараз до Меморандуму приєдналися 25 фінансових установ – 23 банки та дві фінансові компанії.

Меморандум:

1. стосується взаємодії банків та надавачів платіжних послуг із клієнтами фізичними особами, ФОП та ФОП, як частини групи пов’язаних компаній,
2. удосконалює та стандартизує підходи банків щодо моніторингу операцій клієнтів із застосуванням ризик-орієнтовного підходу. Це дасть змогу виключити варіанти недобросовісної конкуренції.

Про що Меморандум

Надавачі платіжних послуг, які доєдналися до Меморандуму, погоджуються на упровадження у своїй діяльності уніфікованої ринкової практики та підходів, зокрема, це:

1. належна перевірка клієнтів на етапі встановлення ділових відносин;
2. моніторинг фінансових операцій за рахунками клієнтів відповідно до наявної інформації про клієнта та фактично здійснювані операції;
3. встановлення автоматизованих цілодобових правил моніторингу платіжних операцій з особливою увагою до моніторингу,
4. запровадження обмеження операцій у нічний час (з 24:00 до 06:00) для виявлення випадків нехарактерної фінансової поведінки та протидії шахрайським схемам, викраденню коштів через засоби соціальної інженерії, недопущення участі клієнтів у схемах «дропів».

1. встановлення правил на здійснення фінансових операцій (надання продуктів / послуг) клієнтів відповідно до узгоджених підходів та процедур, які базуватимуться на ризик-орієнтованому підході;
2. обмін інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їх діяльність, яка містить ознаки підозрілості у відповідності до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Надавачі платіжних послуг – підписанти Меморандуму, зобов’язуються здійснювати перекази клієнтів з урахуванням упровадженого в банку ризик-орієнтованого підходу.

Це означатиме, що банки не встановлюватимуть ліміти на операції клієнтів з підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів та інших клієнтів з підтвердженими доходами), а також волонтерів, ідентифікованих надавачем платіжних послуг згідно з вимогами постанови НБУ від 24.02.2022 №18.

Як банки контролюватимуть фізичних осіб

Контроль банків ґрунтуватиметься на доступній їм інформації.

Очевидно, що це буде:

1. інформація, отримана від самого клієнта безпосередньо при відкритті рахунку,
2. інформація з доступних банку джерел, включно з відкритими,
3. інформація, отримана банками при здійсненні клієнтами «помітних» операцій, тобто таких, які привертатимуть до себе увагу.

Наприклад, по зарплатному рахунку клієнта пройде оплата чи надійдуть кошти у сумі, що в кілька разів перевищують отримувану заробітну плату і в призначенні платежу буде зазначено «за послуги з…».

Окрім вказаної інформації банки планують отримувати й іншу інформацію, але вже не від клієнтів, а в результаті співпраці з Національним банком України та державними органами в частині:

1. надання учасникам Меморандуму доступу до офіційної інформації за допомогою онлайн-сервісу державних послуг Дія про дохід клієнта, про судові справи, виконавчі провадження тощо;
2. створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, зокрема, з ознакою «дроп», як додаткове джерело інформації для вивчення клієнта під час встановленні / перегляду ділових відносин. Щось на кшталт бюро кредитних історій. У такий реєстр банк вноситиме «сумнівних» клієнтів і інші банки ставитимуться до таких клієнтів з підвищеною увагою.

Проте цей механізм буде застосовуватися у вигляді встановлення лімітів на здійснення операцій без підтвердження джерела отримання доходів. Іншими словами банки обмежуватимуть обсяг переказів, що здійснюватимуться такими клієнтами протягом місяця за реквізитами IBAN.

Так, за інформацією НБУ з 01.02.2025:

1. для клієнтів «високого» рівня ризику буде встановлено ліміт в сумі до 50 тис. грн / міс;
2. для клієнтів «середнього» рівня ризику – до 100 тис. грн / міс;
3. для клієнтів «низького» рівня ризику – до 150 тис. грн / міс.

Підтвердити такі джерела можна шляхом надання податкових декларацій, офіційно поданих до контролюючого органу: декларація платника єдиного податку або річна декларація про доходи і майновий стан фізичної особи.

Доказом такого подання є квитанція 2 з Електронного кабінету платника податків або ж відмітка податкового органу на самій декларації.

Також підтвердити доходи можна шляхом надання відповідної довідки, виданої податковим органом. Замовити таку довідку можна через Електронний кабінет платника податків або безпосередньо в центрі обслуговування платників податків (ЦОП).

Очевидно, що здійснення банківських транзакцій банк дозволить не на всю суму доходу, вказану в такій декларації, а на її частину. Оскільки банки, зазвичай, встановлюють певний коефіцієнт, в межах якого клієнт має витратити кошти на побутові потреби і лише залишок на інші цілі.

Наприклад, якщо клієнт банку надає декларацію, відповідно до якої його дохід від підприємницької діяльності за останній рік склав 1 млн грн, то витратити увесь 1 млн грн на придбання коштовного годинника він навряд чи зможе. Оскільки банкіри будуть розуміти, що для отримання підприємницького доходу потрібно було ще понести певні витрати з того 1 млн грн.

В межах підтвердженого розміру доходу банки обіцяють дозволяти проведення операцій на суму, що перевищує вказані ліміти.

В деяких випадках слід сподіватися на те, що банки будуть вдоволені отриманням підтвердження не доходу, а джерела коштів. Такими джерелами можуть бути договори позики чи кредитні договори. Тобто в цьому разі підтверджуватиметься не дохід клієнта, а те, звідки він ці кошти отримав.

Іншими словами, якщо платнику треба оплатити рахунок, сума якого перевищує встановлений йому банком ліміт, то він зможе надати банку договір позики, укладений з позикодавцем, дохід якого підтверджений вказаними вище документами. Проте не варто виключати прискіпливість працівників банку, які прийматимуть рішення про дозвіл на таку трансакцію.

Як банки контролюватимуть ФОПів

По-перше, при відкритті банківського рахунку ФОПом:

1. Працівники банку контролюватимуть відповідність КВЕДів тим видам діяльності, які заявлені клієнтом і тим транзакціям, що здійснюватимуться по рахунку клієнта.
2. Очевидно, що відкриття однією фізичною особою за довіреностями 10-15 ФОПам банківських рахунків викликатиме певні підозри у представників банку. І якщо така фізична особа заявить про отримання 10-15 електронних ключів до рахунків 10-15 ФОПів, слід очікувати від банкірів додаткові запитання.

Підозру можуть викликати й самі трансакції:

1. Наприклад, ПКУ встановлює ліміт для перебування ФОПа на спрощеній системі оподаткування 3-ї групи, а саме обсяг доходу такого ФОПа не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. На 2025 рік ця межа дорівнює 9 336 000 грн. І якщо після реєстрації такого ФОПа перший же платіж буде в розмірі такої суми, а далі до кінця року інших надходжень на рахунок банк не буде, то логічно, що це приверне увагу банкірів.
2. ФОПи на загальній системі оподаткування не мають вказаного обмеження по обсягу доходів. Проте такі ФОПи мають право враховувати витрати при обчисленні бази оподаткування ПДФО і військовим збором. І якщо сума таких витрат буде максимально наближеною до суми надходжень на рахунок, тобто база оподаткування буде зводитися майже до нуля. То питання щодо доцільності такої підприємницької діяльності може виникнути й у представників банку.

Може викликати підозру й дія клієнта банку у разі надходження значних сум коштів на рахунок ФОПа та зняття їх готівкою у той самий чи наступний день. Це може свідчити про те, що метою отримання таких коштів на рахунок й було переведення їх у готівкові кошти.

Що робити бізнесу

Якщо бізнес є реальним, прозорим, «білим», то переживати та хвилюватися йому причин немає.

Такий ФОП чи просто фізична особа завжди зможуть пояснити економічну доцільність та сенс тієї чи іншої банківської транзакції.

Проте слід бути готовим до такого пояснення. Наприклад, один винороб в Австрії отримав від банкірів запитання про те, чому він витратив кошти на придбання додаткової бочки для виробництва вина, а обсяг виручки від продажу вина у нього не зріс. Банкірів цілком влаштувала відповідь про те, що цю бочку він купив не на доповнення до інших бочок, а на заміну тієї, яка вийшла з ладу.

Якщо ж бізнес не зовсім або зовсім не реальний, не прозорий і не «білий», то слід готувати логічні відповіді на запитання банкірів стосовно тих чи інших підозрілих операцій.

Олександр ЄФІМОВ, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доцент кафедри приватного права Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, доктор філософії права, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, адвокат, аудитор