Постановою КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова №894) передбачено поетапне введення обов’язку щодо запровадження безготівкових форм розрахунку.
Так, з 01.01.2025 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 000 осіб мають забезпечити безготівкову форму розрахунку (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно (пп. 3 п. 1 Постанови №894).
Чи на усіх торговців розповсюджується обов’язок забезпечити безготівкову форму розрахунку?
Ні, не на усіх.
Так, не мають обов’язку з 01.01.2025 року забезпечувати безготівкову форму розрахунку:
- платники ЄП першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції – такий обов’язок з’явиться у них з 01.01.2026 року;
- торговці, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
Яким чином торговці мають забезпечувати безготівкову форму розрахунку?
Почнемо з визначення термінів, що наведені у ст. 1 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591):
- торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі (п. 89 ст. 1 Закону №1591).
- платіжний інструмент – персоналізований засіб, пристрій та / або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції (п. 63 ст. 1 Закону №1591).
Таким чином, виходячи з визначення терміну «платіжний інструмент» можна зробити висновок, що забезпечити безготівкову форму розрахунку можна не тільки шляхом застосування POS-термінала. Є різні варіанти:
Варіант 1. Розрахунковий платіжний пристрій, зокрема термінал.
До платіжних пристроїв відносяться технічні пристрої – банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 ст. 1 Закону №1591)
Якщо говорити про термінал, то це може бути як окремий пристрій, так і у вигляді застосунку на телефоні, що здійснює приймання безконтактних платежів. Такий застосунок пропонують банки, зокрема Приватбанк, Монобанк тощо.
Варіант 2. Інтернет-еквайринг.
Для здійснення такого способу розрахунків торговець укладає договір еквайрингу з банком, небанківським надавачем платіжних послуг. Оплата при такому способі розрахунків здійснюється за реквізитами картки покупця у дистанційному режимі. Такий спосіб розрахунків, як правило, здійснюється в інтернет торгівлі: покупець робить замовлення на сайті, натискає кнопку платежу та потрапляє на захищену сторінку оплати де і здійснює розрахунок власною карткою.
Варіант 3. Платіжний застосунок.
Це програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та / або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (п. 23 п. 3 розд. І Положення, затвердженого постановою НБУ від 29.07.2022 №164).
Так можна надати покупцю змогу розрахуватися, наприклад, через «Приват24», «Ощад24/7» тощо. Для цього торговець повинен буде, знову ж таки, укласти договір з надавачем відповідних послуг, щоб отримати від нього певне програмне забезпечення для генерування QR-кодів або онлайн-інвойсів (рахунків) для оплати товару.
Тобто оплата за QR кодом також є безготівковою формою розрахунків. Покупець за допомогою свого смартфону (іншого пристрою) сканує QR код, а далі за допомогою платіжного застосунку, до якого буде відносити покупця цей QR-код, здійснює оплату.
Зауважимо, що стосовно розрахунку через QR-код можуть виникнути питання з боку ДПС, з приводу порушення прав покупців.
Мається на увазі, що не усі покупці мають змогу відскакувати QR-код. У той же час в п. 28 ст. 38 Закону №1519 розрахунок за допомогою платіжного застосунку розглядається саме як один з варіантів безготівкових розрахунків. Тобто є підстава не погоджуватися з претензіями податківців, якщо вони виникатимуть.
Висновки
- З 01.01.2025 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 000 осіб мають забезпечити безготівкову форму розрахунку (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
- Існує 2 винятки з цього обов'язку відповідно до Закону №1591-IX.
- Виходячи з визначення терміну «платіжний інструмент» можна зробити висновок, що забезпечити безготівкову форму розрахунку можна шляхом застосування POS-терміналу, терміналу, інтернет-еквайрингу та платіжного застосунку.
Надія КОВАЛЬ, експерт з обліку та оподаткування
Статті на тему:
РРО / ПРРО у 2025 році: чи усім обов’язково застосовувати
Не подали звітність про використання РРО / ПРРО: чи є підстава для фактичної перевірки
Чи потрібно РРО / ПРРО при отриманні оплати за реквізитами картки