- Які категорії торговців повинні забезпечувати безготівкові розрахунки з 01.01.2026
- Безготівкові розрахунки 2026: на кого не розповсюджується дія п. 1 Постанови №894
- Способи забезпечення безготівкових розрахунків у 2026 році
- Безготівкові розрахунки 2026: відповідальність
Які категорії торговців повинні забезпечувати безготівкові розрахунки з 01.01.2026
З’ясуємо хто вважається торговцем. Так відповідно до п. 89 ст. 1 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон №591) торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
З 01.01.2026 відповідно до пп. 4 п. 1 постанови Кабміну від 29.07.2024 №894 (далі – Постанова №894) забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків мають обов’язок наступні категорії:
- Торговці – ФОП платники єдиного податку першої групи.
- Торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів. Тобто йдеться про вендингові апарати (автомати з продажу кави, снеків, води тощо).
- Торговці, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю.
- Торговці, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Разом з тим є шанс, що ця норма з 01.01.2026 може не запрацювати. Так 24.12.2025, на сайті Мінекономіки оприлюднено до обговорення проєкт постанови «Про внесення зміни до п. 1 постанови КМУ від 29 липня 2022 р. № 894». Цим проєктом передбачається перенесення дії норми пп. 4 п. 1 Постанови №894 на інший строк – через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Тобто пропонується замінити у п. 4 п. 1 Постанови №894 слова та цифри «з 1 січня 2026 р.» словами «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану».
Безготівкові розрахунки 2026: на кого не розповсюджується дія п. 1 Постанови №894
Так вимоги Постанови №894 наразі не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які:
- розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій;
- перебувають у тимчасовій окупації;
- перебувають в оточенні (блокуванні).
Перелік таких територій затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 28.02.2025 №376.
Після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій вимоги п. 1 Постанови №894 не діють на цих територіях ще протягом трьох місяців.
Зверніть увагу! Торговець має здійснювати діяльність на вказаних територіях, а не бути зареєстрованим. Якщо такі території є місцем реєстрації, а діяльність здійснюється на інших територіях, то на таких торговців поширюються вимоги щодо забезпечення безготівкових розрахунків
Способи забезпечення безготівкових розрахунків у 2026 році
Яким чином торговці мають забезпечувати безготівкову форму розрахунку?
Як зазначено у п. 28 ст. 38 Закону №1591 торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Для того, щоб зрозуміти про що йдеться у зазначеній нормі Закону №1591, нагадаємо деякі терміни:
- електронний платіжний засіб (далі – ЕПЗ) – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом (п. 13 ст. 1 Закону №1591);
- платіжна система – система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи (п. 59 ст. 1 Закону №1591);
- платіжний застосунок – програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (п. 62 ст. 1 Закону №1591);
- платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 62 ст. 1 Закону №1591);
- учасник платіжної системи – юридична особа, яка на підставі договору про участь у платіжній системі надає користувачам послуги з виконання платіжних операцій за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства має право надавати такі послуги (п. 92 ст. 1 Закону №1591).
Чи повинен торговець забезпечувати усі перелічені у п. 28 ст. 38 Закону №1519 види розрахунків?
Ні, не повинен. Формулювання «та/або» означає, що торговцю достатньо забезпечити тільки якийсь один із перерахованих способів безготівкових розрахунків для покупця.
Як розуміти вимогу відповідно до якої торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення розрахунків з використанням ЕПЗ не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України?
Йдеться про платіжні системи в рамках якої виконуються розрахунки з застосуванням ЕПЗ (карток).
Найбільшими платіжними системами першого покоління є Masterсard, Visa, American Express, Diners Club International.
Торговець здійснює продаж товарів у магазині або надає послуги яким чином йому забезпечувати можливість здійснювати безготівкові розрахунки?
Торговець має забезпечити можливість оплати за допомогою ЕПЗ (картки).
Зробити це можна через термінал. Причому торговці можуть використовувати не тільки термінал, що є пристроєм, а і програмний термінал – як додаток, що встановлюється на телефон, планшет тощо.
Чи може QR код замінити термінал?
На думку ДПС не може.
Податківці в листі від 20.03.2025 №275/2/99-00-07-03-01-02 зазначили, що торговці мають забезпечити можливість здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, а QR-код з урахуванням Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою НБУ від 28.05.2020 №68 (далі – Постанова №68) та норм Закону №1519 не можна віднести ні до електронних платіжних засобів, ні до платіжних застосунків або платіжних пристроїв.
Водночас Постанова №68 втратила чинність з 01.11.2025 на підставі постанови НБУ №97 від 19.08.2025, якою затверджені Правила формування, передачі та обробки структури даних і графічного зображення QR-коду для обміну реквізитами кредитових та миттєвих кредитових переказів (далі – Правила №97).
Якщо подивитися нове визначення QR-коду, наведене у пп. 10 п. 2 Правил №97, то побачимо, що QR-код – сформований відповідно до цих Правил матричний двовимірний штрихкод, який призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрихкоду з метою швидкого та безпомилкового формування платіжної інструкції для ініціювання кредитового та/або миттєвого кредитового переказу та є графічним кодуванням структури даних QR-коду.
Тобто функція QR-коду сформувати платіжну інструкцію і таким чином ініціювати платіж.
А податківці вбачають під забезпеченням безготівкового розрахунку можливість оплати карткою. Тому нові Правила формування QR-коду в цьому питанні нічого не змінюють.
Чи достатньо торговцю для виконання вимог Постанови №894 налагодити свою роботу так, що оплата приймається виключно дистанційно за реквізитами поточного рахунку у форматі IBAN?
Якщо йдеться про роздрібну торгівлю та надання послуг офлайн то не достатньо.
За роз’ясненнями податківців вимоги п. 1 Постанови №894 частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків вважаються виконаними якщо розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку та може приймати оплату за товари, роботи та послуги лише в безготівковій формі (ЗІР, категорія 109.02).
В цьому випадку варіант, коли торговець в рахунку на надає покупцю / замовнику реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN, а той за цими реквізитами сплачує, є цілком прийнятним.
Водночас якщо торговець продає товари або надає послуги офлайн, тобто має фізичний контакт з покупцем, податківці у разі перевірки, враховуючи їх позицію в ЗІР, з великою долею вірогідності будуть наполягати, що розрахунки мають бути з застосуванням терміналу. А торговець, що наполягає на оплате за реквізитами рахунку порушує вимоги п. 1 Постанови №894.
Також торговець може з цього питання спробувати отримати ІПК від ДПС, можливо їх позиція буде лояльною.
Безготівкові розрахунки 2026: відповідальність
Відповідальність за незабезпечення можливості покупцям здійснення безготівкових розрахунків досить серйозна.
Так, у разі перевірки ДПС передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) – за перше порушення протягом року – від 1 700 до 3 400 грн, – за повторне порушення протягом року від 8 500 до 17 000 грн.
У разі перевірки Держпотребслужбою – штраф 8500 відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» та адмінштраф відповідно до ст. 155 КУпАП у розмірі від 17 до 170 грн.
Також слід пам’ятати, що оплата карткою через термінал (як пристрій, так і програмний термінал) є розрахунковою операцією згідно зі ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закону № 265).
Тому торговцю потрібно застосовувати РРО/ПРРО. За проведення розрахункових операцій без оформлення фіскального чека, передбачений штраф відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265 – 100% суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше та 150% за кожне наступне порушення.
Зверніть увагу! Вимога застосовувати РРО/ПРРО у разі розрахунків через термінал не стосується ФОП 1 групи
Нагадаємо, що ФОП 1 групи не застосовують РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій відповідно до п. 296.10 ПКУ, п. 6 ст. 9 Закону №265.
Надія КОВАЛЬ, експерт з обліку та оподаткування
Читайте більше:
Чи потрібен РРО/ПРРО ФОПу – 1 групи у 2026 році
Обмеження готівкових розрахунків: що потрібно врахувати у 2026 році
2026 рік – податковий перезапуск: криптоактиви, платформи та нові податкові правила
