Постановою КМУ від 29.07.2024 №894 (далі – Постанова № 894) передбачено поетапне введення обов’язку щодо запровадження безготівкових форм розрахунку.
Так з 01.01.2025 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 000 осіб мають забезпечити безготівкову форму розрахунку (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно (пп. 3 п. 1 Постанови №894).
Чи на усіх торговців розповсюджується обов’язок забезпечити безготівкову форму розрахунку?
Ні, не на усіх.
Так не мають обов’язку з 01.01.2025 року забезпечувати безготівкову форму розрахунку:
- платники ЄП першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції – такий обов’язок з’явиться у них з 01.01.2026 року;
- торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Мінінтеграції від 28.02.2025 №376 та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
Яким чином торговці мають забезпечувати безготівкову форму розрахунку?
Почнемо з визначення термінів що наведені у ст. 1 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591):
- торговець - суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій форм (п. 89 ст. 1 Закону №1591).
- платіжний інструмент - персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції (п. 63 ст. 1 Закону №1591).
Таким чином, виходячи з визначення терміну «платіжний інструмент» можна зробити висновок, що забезпечити безготівкову форму розрахунку можна не тільки шляхом застосування POS-термінала. Є різні варіанти:
Варіант 1. Розрахунки платіжний пристрій, зокрема термінал
До платіжних пристроїв відносяться технічні пристрої - банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 ст. 1 Закону №1591).
Якщо говорити про термінал, то це може бути як окремий пристрій, так і у вигляді застосунку на телефоні, що здійснює приймання безконтактних платежів. Такий застосунок пропонують банки, зокрема Приватбанк, Монобанк тощо.
Варіант 2. Інтернет еквайринг
Для здійснення такого способу розрахунків торговець укладає договір еквайрингу з банком, небанківським надавачем платіжних послуг. Оплата при такому способі розрахунків здійснюється за реквізитами картки покупця у дистанційному режимі. Такий спосіб розрахунків як правило здійснюється у інтернет торгівлі:
- покупець робить замовлення на сайті,
- натискає кнопку платежу та потрапляє на захищену сторінку оплати де і здійснює розрахунок власною карткою.
Варіант 3. Платіжний застосунок
Це програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (п. 23 п. 3 розд. І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою НБУ від 29.07.2022 №164).
Прикладами платіжних застосунків можуть бути мобільні банки, платежі через онлайн-магазини, додатки для переказу коштів між користувачами. Так, наприклад, дистанційний розрахунок може здійснюватися через такі додатки банк як «Приват24», «Ощад24/7» тощо.
Чи повинні торговці, які здійснюють продаж товарів (послуг) дистанційно, забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за такі продані товари (надані послуги)? Чи вважається оплата на рахунок наданням такою можливості?
Податківці кажуть (ЗІР, категорія 109.02), що у разі коли розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку та може приймати оплату за товари, роботи та послуги лише в безготівковій формі, то це по своїй суті і є виконанням вимог Постанови №894, в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків.
А от у випадку доставки товарів покупцю кур’єром суб’єкта господарювання (продавця) або здійснення оплати за товари (послуги) покупцем у місці отримання товарів (послуг), суб’єкти господарювання зобов’язані, починаючи забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Чи може QR код замінити термінал?
На думку ДПС не може.
Податківці в листі від 20.03.2025 №275/2/99-00-07-03-01-02 зазначили, що торговці мають забезпечити можливість здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, а QR-код з урахуванням Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою НБУ від 28.05.2020 №68 та норм Закону України від 19.02.2004 №1519-IV не можна віднести ні до електронних платіжних засобів, ні до платіжних застосунків або платіжних пристроїв.
Надія КОВАЛЬ, експерт з обліку та оподаткування
Статті на тему:
РРО / ПРРО у 2025 році: чи усім обов’язково застосовувати
Не подали звітність про використання РРО / ПРРО: чи є підстава для фактичної перевірки
Чи потрібно РРО / ПРРО при отриманні оплати за реквізитами картки