Професії від 7eminar.academy!🎓

Зміна зарплати та графіка під час воєнного стану: чи потрібно попереджати за 2 місяці

Під час воєнного стану роботодавець може змінювати істотні умови праці та умови оплати праці без дотримання загального 2-місячного строку попередження. Працівника потрібно повідомити про нові умови не пізніше ніж до моменту їх запровадження

1

10

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Відповідно до статті 3 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон) роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для:


  1. відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.


Чи потрібно попереджати працівника за 2 місяці про зменшення зарплати чи зміну графіка під час воєнного стану?


У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов (тобто до моменту, коли ці зміни фактично набирають чинності).


Особливі процедурні нюанси та ризики.


  1. Строк повідомлення («не пізніше до запровадження»): працівника обов’язково треба ознайомити з новими умовами до того, як вони почнуть діяти. Ознайомлення має бути зафіксоване письмово (наприклад, під підпис на відповідному наказі).
  2. Зменшення заробітної плати та державні гарантії: хоча строк у 2 місяці не застосовується, роботодавець не має права зменшувати зарплату нижчевстановленого законом мінімуму. Окрім того, зниження зарплати чи зміна умов мають бути обґрунтовані виробничою необхідністю чи наслідками війни, а не бути проявом дискримінації.
  3. Режим роботи та графік: при зміні графіка (наприклад, перехід на змінний чи неповний робочий час) роботодавець також керується спрощеним порядком, але зобов’язаний дотримуватися норм щодо часу відпочинку та тривалості робочого тижня, передбачених Законом.
  4. Дії працівника у разі незгоди: якщо працівник не погоджується працювати в нових істотних умовах, трудовий договір із ним може бути припинено на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП.
  5. Вихідна допомога: у разі звільнення через відмову продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньогомісячного заробітку (згідно зі ст. 44 КЗпП).


Джерело: Держпраці


Читайте більше:


Чи потрібно положення для виплати нецільової матеріальної допомоги працівнику

Наказ про дії під час повітряної тривоги: що обов’язково передбачити роботодавцю

Внесення змін та розширення обов'язків у посадовій інструкції працівника у 2026 році

Скасування доплат за шкідливість: чи є це зміною істотних умов праці, – пояснює Держпраці

Орган є правонаступником: чи зобов’язаний він виконувати всі функції попередника, – консультує ДПС

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

10

1

1

1

6

10

11204

1

7

1

10

1

11

18

52384

1

11

17

47051

23

19958

1

10

1

12

1

16

1

507

Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік

Звільнення військовозобов’язаного працівника у 2026 році – одна з найризикованіших кадрових процедур для роботодавця, адже помилки у військовому обліку можуть коштувати підприємству десятки тисяч гривень штрафів. Бухгалтерам і кадровикам важливо знати, як правильно подати додаток 4 до ТЦК, внести зміни до списків військового обліку та не порушити строки повідомлення. Особливу увагу слід приділити звільненню заброньованих працівників і працівників критично важливих підприємств, оскільки тут діють додаткові вимоги щодо ПФУ та бронювання. У матеріалі розглянемо покроковий алгоритм дій роботодавця, типові помилки кадровиків та актуальні вимоги Порядку №1487 і Постанови №76. Ця інформація допоможе правильно організувати військовий облік на підприємстві, уникнути штрафів ТЦК та зберегти статус критично важливого підприємства

основне зображення для Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
8

1635

1

12

1

16

1

10

6

77