
Рішенням Конституційного Суду від 19.05.2026 №3-р/2026 окремі норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) визнано неконституційними. А саме:
роботодавець більше не зможе надати щорічну або іншу оплачувану відпустку без збереження зарплати після скасування або припинення воєнного стану.
Коли роботодавець може обмежити щорічну основну відпустку до 24 календарних днів
Закон №2136, який діє під час воєнного стану, встановлює особливості надання відпусток. Зокрема і для щорічної основної відпустки.
Отже, зараз роботодавець може обмежити тривалість щорічної основної відпустки, якщо вона становить більше ніж 24 дні (ч. 1 ст. 12 Закону №2136). Наприклад, працівник з інвалідністю ІІ групи має право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 днів. Так ось, за рішенням роботодавця такому працівнику може бути надано лише 24 дні, а 6 днів залишаться у залишку.
За який період дозволено обмежувати тривалість щорічної відпустки під час воєнного стану
При застосуванні цієї норми слід враховувати низку нюансів.
Найголовніше:
роботодавець не зобов’язаний реалізовувати таку норму, він має право вирішувати самостійно – застосувати обмеження або ні
Як надавати залишки невикористаної щорічної відпустки після Рішення КСУ – з 19.05.2026
Ще один нюанс. Залишки ненаданих днів щорічної основної відпустки не згорають, а мають бути надані після припинення або скасування воєнного стану.
До визнання норми неконституційною ці залишки могли надаватися без збереження зарплати. З 19 травня – тільки з оплатою.
Роботодавець під час воєнного стану може обмежити тривалість щорічної основної відпустки за поточний робочий рік й надати працівнику 24 дні замість 30 днів. Тоді залишок у 6 календарних днів може бути використаний після скасування чи припинення воєнного стану, але виключно з оплатою.
Які оплачувані відпустки можна надавати без збереження зарплати
Обмеження під час воєнного стану для інших оплачуваних відпусток передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону №2136. Її норми залишаються чинними, але це лише на перший погляд.
Зараз за рішенням роботодавцям можуть надаватися без збереження зарплати, тобто не оплачуватися:
- інші оплачувані відпустки;
- соціальна на дітей;
- щорічна додаткова за ненормований робочий день тощо.
Підхід не може бути застосований до відпусток у зв’язку із вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до 3 років та у зв’язку з усиновленням.
Але невикористані дні інших оплачуваних відпусток будуть використані після припинення чи скасування воєнного стану. Й тут увага:
- у такому разі за рішенням роботодавця вони також можуть надаватися без збереження зарплати. Норма зберігається!
Але визнано неконституційними окремі положення прикінцевих та перехідних положень Закону №2136. Й саме ті, які дозволяли навіть після втрати чинності Законом №2136 надавати невикористані дні інших оплачуваних відпусток без збереження зарплати. Тобто норма про надання невикористаних днів оплачуваних відпусток без збереження зарплати після припинення чи скасування воєнного стану фактично є «мертвою», хоча й не визнана неконституційною.
Отже, щорічна основна відпустка за поточний робочий рік може бути обмежена 24 днями. Залишки можуть надаватися після скасування чи припинення воєнного стану, але виключно з оплатою. Інші оплачувані відпустки можуть надаватися без збереження зарплати. Але їх використання після припинення або скасування воєнного стану має відбуватися з виплатою відпускних.
Джерело: Kadroland
Читайте більше:
За скільки днів подавати заяву і видавати наказ на відпустку не за графіком
КСУ визнав неконституційними обмеження відпусток під час воєнного стану
Відпустки умовах спрощеного регулювання трудових відносин: чи надаються
Працівниця у відпустці по догляду за дитиною до 3 років знову завагітніла: які дії роботодавця
Компенсація за невикористану соціальну відпустку мати-одиначці при звільненні, коли дитині 22 роки




















