Громадські організації та спілки: увага до змісту статуту

Багато осіб, які створюють громадське об’єднання, помилково вважають, що механізм управління громадською організацією або громадською спілкою працює приблизно так само, як у товаристві з обмеженою відповідальністю. Саме ця помилка часто закладає майбутній корпоративний конфлікт ще на етапі створення ГО

4

14


  1. Громадська організація – це не ТОВ
  2. Ризик усунення засновників і керівника від управління ГО
  3. Які можливості надає Закон про ГО
  4. Визначаємо категорії членства в ГО
  5. Визначаємо порядок внесення змін до статуту
  6. Висновок


Громадська організація – це не ТОВ


У ТОВ усе доволі зрозуміло і передбачувано. Засновники автоматично набувають статусу учасників товариства, саме вони формують вищий орган управління, контролюють склад учасників, приймають рішення щодо призначення та звільнення директора, зміни статуту, ліквідації товариства та інших ключових питань. Фактично особи, які створили ТОВ, зберігають корпоративний контроль над компанією доти, доки самі не вирішать передати його іншим.


У громадських об’єднаннях (далі – ГО) ситуація принципово інша. Закон України від 22.03.2012 №4572-VI «Про громадські об’єднання» (далі – Закон про ГО) не надає засновникам автоматичного особливого статусу після державної реєстрації організації. Ба більше, сам факт створення ГО не означає, що засновники надалі контролюватимуть організацію.


Ризик усунення засновників і керівника від управління ГО


Саме тому досить поширеною є ситуація, коли декілька осіб створюють ГО, вкладають у нього свій час, ресурси, репутацію, розвивають діяльність, залучають членів та партнерів, а через певний час виявляється, що вони більше не контролюють власну організацію.


Нові члени можуть отримати більшість голосів, змінити керівника, переписати статут, змінити органи управління або взагалі усунути засновників від впливу на ГО.


Особливо часто це трапляється тоді, коли статут створюється за шаблоном або без глибокого розуміння корпоративної специфіки громадських об’єднань.


Проблема виникає через те, що багато статутів автоматично передбачають: усі члени ГО мають рівні права голосу та формують загальні збори – вищий орган управління організацією.


На початку це може виглядати логічно та демократично. Але якщо організація починає активно приймати нових членів, наприклад для розвитку діяльності, створення мережі або отримання членських внесків, кількість нових учасників може швидко перевищити кількість осіб, які фактично створювали організацію.


У результаті контроль над ГО може перейти до осіб, які не брали участі у її створенні та розвитку.



Які можливості надає Закон про ГО


Зверніть увагу, що Закон про ГО, на відміну від Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», надає значно більше свободи при формуванні структури управління організацією.


Закон про ГО дозволяє досить гнучко визначати категорії членства, статус органів управління, порядок голосування, компетенцію керівних органів та механізми контролю всередині організації. І саме цією свободою необхідно правильно скористатися ще на етапі підготовки статуту.


Визначаємо категорії членства в ГО


Одним із найбільш ефективних механізмів є запровадження різних категорій членства. Наприклад, статут може передбачати повних членів та асоційованих членів. При цьому лише повні члени можуть формувати загальні збори та мати право вирішального голосу. Асоційовані члени можуть брати участь у діяльності організації, заходах та проєктах, але без реального впливу на управлінські рішення.


Ключове значення має і механізм набуття статусу повного члена. Якщо будь-яка особа може легко отримати повне членство, така модель не забезпечить реального захисту. Саме тому професійні асоціації та великі громадські спілки часто передбачають, що прийняття до складу повних членів відбувається лише за кваліфікованою більшістю або одностайним рішенням чинних повних членів.


Варто передбачити у статуті і таку категорію членів, як почесні члени організації. Це дасть можливість виокремити певних осіб та заохотити їх за істотний внесок в діяльність ГО. При цьому впливу на управління організацією у таких осіб не буде.


Не менш важливо правильно визначити повноваження органів управління. Якщо статут передбачає, що керівника обирають і звільняють загальні збори всіх членів організації, контроль над керівником фактично залежатиме від кількості прийнятих членів. Натомість статут може встановлювати, що кадрові рішення ухвалюють виключно загальні збори повних членів або інший спеціально визначений орган.


Визначаємо порядок внесення змін до статуту


Окрему увагу слід приділити процедурі внесення змін до статуту. Якщо зміна правил управління можлива простою більшістю голосів, навіть добре продумана модель захисту контролю може бути швидко демонтована. Саме тому для таких рішень доцільно встановлювати підвищений кворум та кваліфіковану більшість голосів.


Висновок


  1. Громадське об’єднання – це не ТОВ.
  2. Ігнорування цієї різниці часто призводить до втрати контролю над організацією, внутрішніх конфліктів та судових спорів.
  3. Саме тому статут ГО необхідно сприймати не як формальний документ для державної реєстрації, а як основу майбутньої системи управління та механізм захисту організації від внутрішнього перехоплення контролю.


Дмитро ГАРНИЙ, партнер #BusinessOceanUA


Читайте більше:


Припинення діяльності громадських об’єднань

Як отримати результат реєстрації громадського об'єднання онлайн

Зміна даних про засновників громадської організації: покрокова інструкція

Відмінність між громадською організацією та громадською спілкою

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

14

2

3880

1

3

2

431

3

162

8

3340

4

17

3

10

1

6

3

111

4

266

4

72

3

10

4

224

4

21

3

10

3

79

3

11

3

8

3

16