У ВРУ зареєстровано законопроєкт від 10.02.2026 №15024 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію».
Метою прийняття цього законопроєкту є вдосконалення правового регулювання процедур банкрутства в Україні з метою:
- підвищення їх результативності;
- забезпечення узгодженості правового регулювання процедур банкрутства з процесами приватизації державних підприємств та господарських товариств;
- створення прозорих і доступних механізмів спрощеного провадження у справах про банкрутство для мікро- та малих підприємств.
На думку авторів, це дозволить зменшити тривалість процедур, спростити порядок врегулювання заборгованості та запобігати зловживанням.
Основні завдання законопроєкту:
- впровадження спрощеної процедури банкрутства для субʼєктів мікро- та малого підприємництва;
- запобігання зловживанням у спрощених процедурах шляхом встановлення чітких критеріїв для добросовісних боржників та обмеження доступу для компаній, створених як інструмент шахрайства;
- гармонізація та встановлення чіткого співвідношення процедур банкрутства та приватизації для державних підприємств, щоб забезпечити ефективне використання їх активів та уникнути конфліктів між цими процесами.
Законопроєкт передбачає:
- запровадження спрощеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) для мікро- та малого підприємництва з чіткими критеріями доступу з метою запобігання зловживанням;
- визначення компетентного органу для здійснення спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність), окреслення його повноважень;
- спрощену процедуру призначення арбітражного керуючого та чітке визначення обсягу його повноважень у межах спрощеної процедури;
- запровадження скороченого загального строку здійснення спрощеного провадження, що не може перевищувати 180 днів, що охоплює всі процесуальні етапи та не підлягає продовженню з метою забезпечення оперативності, передбачуваності і мінімізації можливих зловживань;
- встановлення презумпції згоди кредиторів на вчинення дій або прийняття рішень у межах провадження за відсутності заперечень з їхнього боку у встановлені строки, з метою зменшення адміністративного навантаження;
- чітке визначення прав та обов’язків заінтересованих сторін, зокрема обов’язків боржника щодо належної процесуальної поведінки та співпраці з учасниками провадження;
- забезпечення захисту прав та інтересів найманих працівників як вразливої категорії кредиторів шляхом збереження гарантій щодо виплати заробітної плати та здійснення соціальних виплат у повному обсязі відповідно до загальних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ);
- встановлення критеріїв і процедур відкриття провадження у справі, порядку подання заяви, переліку інформації, що підлягає включенню до заяви, підстав для її відхилення, а також порядку та змісту повідомлення про відкриття провадження;
- запровадження плану ліквідаційної процедури (процедури погашення боргів), а саме включення до нього реєстру вимог кредиторів, ліквідаційної маси, визначення вартості активів, процедури повідомлення відомих заінтересованих осіб про затверджений план, попереднього розгляду судом та можливості закриття провадження за відсутності заперечень;
- врегулювання порядку та умов погашення боргів боржника;
- встановлення можливості трансформації одного виду провадження у справі про неплатоспроможність в інший за наявності належних обставин та з дотриманням установлених кваліфікаційних та інших вимог;
- встановлення пріоритету процедур приватизації державних підприємств над процедурами банкрутства з визначенням граничного строку їх проведення, протягом якого заборонене відкриття провадження у справі про банкрутство протягом та запобіжників від паралельного застосування цих процесів;
- переведення справ про банкрутство, розпочатих за Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (наразі втратив чинність) та таких, що перебувають на стадії санації без затвердженого судом плану санації, на стадію розпорядження майном відповідно до КУзПБ.
Джерело: ВРУ
Читайте більше:
Як вийти з боргової пастки: роль плану реструктуризації боргів
Ліквідація ФОП або смерть фізособи: правила списання боргу та облік
Кабмін дав «зелене світло» новим правилам банкрутства для малого бізнесу
Не платять зарплату, лікарняні чи відпускні: покроковий алгоритм дій у 2026 році
Як заповнити «Призначення платежу» у разі самостійного погашення заборгованості з податків
