Безкоштовний вебінар: ФОП на фініші 2026 року: податкові ризики, річні ліміти, ліквідаційна звітність та нові правила оподаткування-2027

Банкрутство мікро- та малого бізнесу: Закон опубліковано!

Для мікро- та малого бізнесу запровадили спрощену процедуру банкрутства зі строком розгляду не більше 180 днів. Закон України від 11.11.2026 №5062-IX передбачає нові правила призначення арбітражного керуючого, погашення боргів і захисту прав працівників. Окремий блок змін стосується державних підприємств, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію: для них пропонують визначити пріоритет процедур приватизації над банкрутством

4

554

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


У ВРУ було зареєстровано і прийнято законопроєкт від 10.02.2026 №15024 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію».

14 листопада Закон України від 11.11.2026 №5062-IX був опублікований в «Голос України». Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, отже він вже набрав чинності!

Що передбачає оновлена процедура банкрутства розповідає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.


Банкрутство малого бізнесу за спрощеною процедурою


Закон пропонує запровадити окрему процедуру банкрутства для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва.


До мікропідприємств пропонується відносити суб’єктів господарювання із середньою кількістю працівників до 10 осіб та річним доходом до 2 млн євро.


Для малого підприємництва критерії становитимуть до 50 працівників та річний дохід до 10 млн євро.


Але відповідати цим критеріям недостатньо. Для застосування спрощеної процедури боржник також повинен:


  1. бути зареєстрованим у ЄДР щонайменше один рік;
  2. мати кредиторську заборгованість не більше 2000 мінімальних зарплат для юридичної особи або 1000 мінімальних зарплат для ФОП;
  3. не мати судових проваджень у визначених Кодексом категоріях спорів;
  4. не мати заборгованості із виплати заробітної плати працівникам.


Не більше 180 днів на процедуру


Одна з найцікавіших пропозицій – обмеження загальної тривалості спрощеного провадження.


Відкриття справи, визначення вимог кредиторів, реалізація майна та завершення процедури мають відбуватися в межах 180 днів.


При цьому:


  1. суд розглядає заяву боржника протягом 10 днів;
  2. кредитори мають 20 днів для подання грошових вимог;
  3. підсумкове засідання повинно відбутися не пізніше 45 днів із дня відкриття провадження;
  4. процесуальні документи учасники-юридичні особи та ФОП подаватимуть в електронній формі через ЄСІТС.


Чи зможе підприємець звільнитися від боргів


Так. Саме звільнення від боргів є однією з основних цілей запропонованого механізму.


За результатами ліквідаційної процедури суд зможе завершити провадження та звільнити ФОП від боргів.


Більше того, закон пропонує передбачити можливість звільнення фізичної особи-підприємця від непогашених боргів, якщо процедура погашення боргів триває понад три роки. Виняток становитимуть, зокрема, вимоги забезпечених кредиторів та борги, визначені ч. 2 ст. 135 Кодексу України з процедур банкрутства.


Якщо після звільнення від боргів у підприємця не залишиться кредиторів, суд за його клопотанням зможе вирішити питання про продовження господарської діяльності.


Інтереси кредиторів також враховуватимуться


Спрощення процедури не означає автоматичного списання всіх зобов'язань.


Арбітражний керуючий перевірятиме добросовісність боржника та причини неплатоспроможності, формуватиме ліквідаційну масу, розглядатиме вимоги кредиторів і організовуватиме реалізацію майна.


Кредитори матимуть можливість заперечувати проти вимог інших кредиторів, брати участь у розгляді плану ліквідаційної процедури та контролювати її виконання.


Водночас законопроєкт передбачає можливість переходу від спрощеної до загальної процедури банкрутства за визначених умов.


Окремі правила для державних підприємств перед приватизацією


Ще один важливий блок законопроєкту стосується державних підприємств та господарських товариств, у яких понад 50% акцій (часток) прямо або опосередковано належать державі.


Пропонується змінити правила відкриття та продовження справ про їх банкрутство у зв'язку з приватизацією.


Зокрема, протягом 12 місяців після прийняття рішення про приватизацію (а для об'єктів великої приватизації — 24 місяців) не можна буде відкрити провадження у справі про банкрутство таких підприємств.


Також пропонується закривати справи про банкрутство підприємств, які перебувають на стадії розпорядження майном і щодо яких прийнято рішення про приватизацію. Виняток – справи, відкриті за заявою самого боржника.


Водночас щодо підприємств, які вже перебувають на стадії санації або ліквідації, за загальним правилом не можна буде приймати рішення про приватизацію, з передбаченими законопроєктом винятками.


Окремо передбачається, що протягом року після завершення приватизації справи про банкрутство не зможуть порушуватися з підстав, які виникли до її завершення.


Що це означає на практиці


Запропоновані зміни спрямовані на те, щоб зробити процедуру банкрутства доступнішою для малого бізнесу, скоротити строки судового розгляду та надати підприємцям можливість звільнитися від непосильних боргів.


Водночас для державних підприємств пропонується встановити спеціальні правила, покликані врегулювати співвідношення процедур банкрутства та приватизації.


Джерело: ВРУ, Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.


Читайте більше:


Як вийти з боргової пастки: роль плану реструктуризації боргів

Ліквідація ФОП або смерть фізособи: правила списання боргу та облік

Кабмін дав «зелене світло» новим правилам банкрутства для малого бізнесу

Не платять зарплату, лікарняні чи відпускні: покроковий алгоритм дій у 2026 році

Як заповнити «Призначення платежу» у разі самостійного погашення заборгованості з податків

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

554

2

3

1

6

8

5272

16

13441

14

38685

2

23

1

8

1

8

1

9

1

9

1

9

1

10

1

7

1

8

3

52

2

32

4

92

3

50

6

1838

5

214