Транспортна первинка: облік у перевізника

Транспортна первинна документація – обов’язковий елемент діяльності кожного перевізника. Правильне оформлення документів допомагає уникнути проблем під час податкових перевірок. У статті розглянемо вимоги до первинної документації у сфері перевезень та пояснимо як перевізнику обліковувати та оподатковувати послуги з перевезення

0

518

 


Без транспортних перевезень неможливо уявити собі функціонування економіки. Транспортні та експедиторські послуги невід’ємна частина сучасного бізнесу, і держава регулює цю важливу сферу:

 

  1. Законами України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344) та від 01.07.2004 №1955-IVI «Про транспортно-експедиторську діяльність»,
  2. іншими законодавчими актами.

 

Перевезення можуть здійснюватися як в Україні, так і за її межами, тому перевізників прямо стосується і міжнародне право у галузі перевезень.

 

Перевізник це суб'єкт господарювання, що безпосередньо надає транспортні послуги з перевезення вантажів. Експедитор це посередник, що організовує перевезення вантажу. Можливе поєднання транспортних і експедиторських послуг в одному договорі, коли експедитор є одночасно перевізником.

 

Документи, необхідні для перевезення вантажу

 

Укладання відносин між замовником та перевізником здійснюється на підставі договорів.

 

Договори перевезення різних видів, інші документи наведені в додатках Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363). Ці документи можуть бути взяті за основу та є типовими. Стаття 48 Закону №2344 визначає, яку документацію слід пред'являти уповноваженим особам .

 

За Законом №2344 автомобільні перевізники та водії для здійснення внутрішніх перевезень вантажів повинні мати при собі:

 

  1. автомобільний перевізник документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
  2. водій посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна (ТТН) або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

 

Розшифровуємо цей список. Але одразу звертаємо увагу на те, що Закон №2344 окремо підкреслює важливість ТТН, і тому вона буде першою в нашому списку основних документів для вантажних перевезень.

 

1. Товарно-транспортна накладна (ТТН) підтверджує переміщення товару, облік транспортної роботи та підставу для розрахунків за перевезення. Обов’язкова для всіх вантажних перевезень. Регулюється Правилами №363.

 

Отже, ТТН це основний документ, який супроводжує вантаж при його транспортуванні та є підтвердженням виконання договору перевезення. Вона необхідна для обліку ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) під час їх переміщення, а також для підтвердження факту виконання транспортних послуг.

 

Звертаємо увагу на правила, які необхідно взяти на озброєння:

 

Правило 1. Якщо існує договір перевезення обов'язково має бути оформлена ТТН. Це вимога закону, оскільки без наявності цього документа договір вважається недійсним. У статтях 909 та 308 Цивільного і Господарського кодексів України визначено, що ТТН є доказом укладеного договору перевезення та факту прийняття вантажу до перевезення.

 

Правило 2. ТТН заповнюється замовником (вантажовідправником), який зобов’язаний скласти не менше трьох примірників для себе, для водія і для вантажоотримувача. Якщо замовник та вантажовідправник різні особи, ТТН заповнює вантажовідправник у співпраці із замовником, оскільки тільки він має повну інформацію про вантаж.

 

Правило 3. На кожну поїздку окрема ТТН. В одному транспортному засобі вантаж декількох вантажоодержувачів - на кожного окрема ТТН. В одному перевезенні вантаж одного отримувача, але доставка за різними адресами (наприклад, магазинами) на кожну окрема ТТН.

 

Правило 4. Додаткові реквізити прямо дозволено вносити нормативним законодавством, відсутність обов’язкових реквізитів призводить до санкцій та штрафних наслідків.

 

Правило 5. За п. 187.1 ПКУ дата виникнення ПЗ при відвантаженні товару (якщо це перша подія) прив'язана до дати його відвантаження. А під відвантаженням товару розуміють початок процесу фізичного переміщення товарів від місця його постійного знаходження / зберігання в продавця (тобто його відпуск зі складу).Тому в загальному випадку дати видаткового документу (накладної) та ТТН повинні збігатися!

 

З 1 жовтня 2021 року планується впровадження електронної ТТН, але реєстр ще не функціонує через відсутність нормативного акту. Вимоги до е-ТТН визначаються Законом України від 03.06.2021 №1534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».

 

На сьогодні продовжує діяти стара форма ТТН, встановлена Додатком 7 до Правил №363. Однак, стаття 48 Закону №2344 вже вимагає додавання нових реквізитів до ТТН, таких як габарити та маса транспорту з вантажем, код платника податків за ЄДР – як для вантажовідправника, так і вантажоодержувача.

 

Тому підприємства можуть розробити власну форму ТТН і затвердити її внутрішнім наказом по підприємству. Важливо, щоб така форма відповідала обов’язковим реквізитам, зазначеним у Правилах №363, навіть якщо форма відрізняється від стандартної.

 

З 1 жовтня 2021 року, відповідно до Закону України від 29.06.2021 №1582-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» було введено адміністративну відповідальність для вантажовідправників за порушення правил внесення відомостей до ТТН.

 

Вантажовідправнику може бути накладений штраф у розмірі 3000 нмдг (51 000 грн) за внесення неправдивих даних про масу або габарити вантажу в ТТН. Крім того, штраф передбачено у випадку, якщо параметри вантажу перевищують встановлені нормативи, а дозвіл на рух такими транспортними засобами дорогами загального користування не було отримано (ст. 132-2 КпАП).

 

Вантажовідправник несе відповідальність за неправильне зазначення маси вантажу тільки у випадку, коли перевищуються вагові параметри транспортного засобу. Штрафи за такі порушення накладає Укртрансбезпека на підставі Положення, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №103.

 

Процес оформлення та руху паперових ТТН відбувається наступним чином:

 

  1. Відправник підписує три примірники ТТН.
  2. Водій отримує вантаж і ставить підпис на всіх примірниках. Якщо є експедитор додається четвертий екземпляр.
  3. Один примірник залишається у відправника, два інші у водія для перевезення.
  4. Одержувач підписує другий і третій примірники, залишаючи собі другий.
  5. Водій повертає третій примірник перевізнику.

 

Така процедура забезпечує належний рух документів і підтвердження факту перевезення вантажу.

Чи можна змінювати бланк ТТН?

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 11.1 Правил №363, сторони можуть додати до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають важливою. Це дозволяє підприємствам гнучко підходити до питання оформлення документів, але тільки за умови, що обов'язкові реквізити залишаються без змін.

Яким чином заповнювати ТТН, якщо перевізник і вантажоотримувач/або вантажовідправник  це одна особа?

У такому разі ТТН складається вантажовідправником (замовником), і вона використовується як підтвердження факту перевезення та виконання робіт. Якщо окремий договір перевезення не укладено, але доставку здійснює той самий суб’єкт, який здійснює постачання, або сам покупець, все одно потрібна ТТН як підтвердження факту доставки.

Що робити, якщо перевезення відбувається між підрозділами одного підприємства?

Закон прямо не вимагає в цьому випадку створювати ТТН. Але зауважимо, що це доведеться пояснити водію під час дорожнього контролю. У цьому випадку можна застосовувати спрощену форму ТТН. Однак перевезення має бути підтверджене іншими документами, які підтверджують право власності на транспортний засіб і вантаж, та той факт, що водій є працівником підприємства.

 

2. Подорожній лист підтверджує роботу транспортного засобу та кількість спожитого пального. Цей документ є важливим для обліку витрат на паливо та підтвердження виконаної роботи транспортного засобу.

 

Наразі не має встановленої форми, документ розробляє підприємство самостійно. Хоч обов’язковість його було скасовано більш ніж 10 років тому, і зараз вона прямо законодавством не передбачена, але подорожній лист чи документ, схожий за змістом та призначенням   є документом, який не тільки підтверджує кількісні витрати пального, але й підтверджує зв'язок їх із конкретною господарською операцією. Тому, щоб врахувати витрати на пальне, перевізник обов’язково повинен вести подібні документи.

 

3. Акт виконаних робіт підтверджує факт надання послуг перевезення і є підставою для оплати. Наведений в додатках до Правил №363.

 

4. Заявка на перевезення вантажу - є замовленням на організацію перевезення і входить до пакету документів для перевізника, фактично є додатком до Договору перевезення (п. 3.7 Правил №363, Додаток 1).

 

5. Товаросупровідні документи: видаткові накладні, специфікації, пакувальні листи.

 

Документи для міжнародних перевезень:

 

  1. CMR (Міжнародна товарно-транспортна накладна). Основний документ для міжнародних перевезень вантажів, що регулюється Конвенцією CMR. Підтверджує укладення договору між сторонами перевезення та відповідність вантажу міжнародним вимогам;
  2. Carnet TIR. Документ для перевезень через митні кордони за системою TIR, що спрощує митні процедури. Регулюється Конвенцією МДП (TIR) від 14.11.1975 р.;
  3. зелена карта. Обов'язковий страховий документ для міжнародних перевезень. Регулюється Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів».
  4. експортна декларація документ, що супроводжує вантаж при перетині кордону, подається до митних органів (ст. 257-265 Митного кодексу України);
  5. інвойс (рахунок-фактура) документ, що підтверджує вартість вантажу, призначеного для міжнародної торгівлі. (Міжнародні правила Інкотермс 2020, ст. 693 Цивільного кодексу України).
  6. сертифікати якості та походження підтверджують походження та характеристики товарів (ст. 15-17 Закон України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

 

Бухгалтерський облік транспортних послуг у перевізника


Доходи перевізника від надання послуг визнаються на дату складання акта або іншого документа. Облік ведеться на субрахунках:

 

  1. 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
  2. 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

 

Оскільки перевезення є по суті самостійно виробленою послугою, витрати групуються на рахунку 23 «Виробництво» (згідно з Інструкцією №291), а після завершення перевезення їх списують на рахунок 903.До собівартості перевезень включають оплату праці водія, нарахування ЄСВ, вартість паливно-мастильних матеріалів (ПММ) тощо.

 

Витрати на паливо відображаються на рахунку 23 «Виробництво» і потім списуються на рахунок 903 після завершення перевезення, і для цього обов’язкове підтвердження у вигляді подорожнього листа або іншого документа.

 

Таблиця бухпроведень обліку транспортних послуг у перевізника

 

Оподаткування транспортних послуг у перевізника

 

Податок на прибуток. Фінансовий результат діяльності перевізника є результатом обліку доходів та витрат, який відбувається без особливостей, хіба що з амортизації транспортного засобу можуть виникати податкові різниці у підприємств, які за обов’язком або добровільно коригують фінансовий результат.

 

ПДВ. Внутрішні перевезення. Оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, якщо і замовник, і перевізник є резидентами України. У випадку залучення нерезидента для внутрішніх перевезень, ПДВ нараховує замовник-резидент відповідно до ст. 208 ПКУ.

 

При складання податкової накладної при внутрішніх перевезеннях, які оподатковуються за ставкою 20%, особливостей не має.

 

Міжнародні перевезення. Ставка ПДВ 0%, якщо підтверджені міжнародними документами. Регулюється п.195.1.3 ПКУ. При цьому, савка 0% застосовується до всього маршруту перевезення, без поділу маршруту на відрізки по Україні та за кордоном.

 

При заповненні податкової накладної для міжнародних перевезень - є певні особливості:

 

  1. графа 8: Код ставки ПДВ (для міжнародних перевезень код 902);
  2. графа 9 не заповнюється;
  3. графа 10: обсяг постачання (база оподаткування);
  4. графа 11: не заповнюється, нулі та прочерки не проставляються.

 

У разі складання податкової накладної на операції з постачання послуг з міжнародного перевезення отримувачу (покупцю) нерезиденту у верхній лівій частині в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «21».

 

Експедиторські послуги. Якщо експедитор організовує перевезення на території України для резидента, ставка ПДВ 20%. Якщо послуги надаються для нерезидента, вони не оподатковуються ПДВ, оскільки місцем надання таких послуг є територія замовника (закордонна територія).

 

Якщо за одним договором надаються послуги міжнародного перевезення та експедиторські послуги, податкова накладна може містити два рядки з різними ставками ПДВ: в одній податковій накладній можуть бути рядки як зі ставкою ПДВ 0%, так і зі ставкою 20%.

 

Висновки

 

  1. Укладання відносин між замовником та перевізником здійснюється на підставі договорів
  2. Автомобільні перевізники та водії для здійснення внутрішніх перевезень вантажів повинні мати при собі: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
  3. Доходи перевізника від надання послуг визнаються на дату складання акта або іншого документа. Облік ведеться на субрахунках: 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» та 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».
  4. Податок на прибуток. Фінансовий результат діяльності перевізника є результатом обліку доходів та витрат, який відбувається без особливостей, хіба що з амортизації транспортного засобу можуть виникати податкові різниці у підприємств, які за обов’язком або добровільно коригують фінансовий результат.
  5. Внутрішні перевезення оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, якщо і замовник, і перевізник є резидентами України. У випадку залучення нерезидента для внутрішніх перевезень, ПДВ нараховує замовник-резидент відповідно до ст. 208 ПКУ.

 

Олена СТЕПАНОВА, консультант з обліку та оподаткування, практикуючий головний бухгалтер

 

Шаблони та зразки документів:

 

Акт (перевезення)

Разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом

Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні

Товарно-транспортна накладна (рекомендована)

Подорожній лист вантажного автомобіля

Подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні


Відео по темі:


Внутрішні перевезення без порушень: ТТН, оподаткування ПДВ, витрати, заборгованості та списання

Транспортна первинка без податкових ризиків: які помилки шукає податкова

Первинка, яка доводить реальність операції: специфіка е-документів, як аналізує ДПС

Автоперевезення у ФОП і юросіб: облік, формування доходів та витрат, норми по ПММ, ТТН і подорожні листи

Авто на підприємстві: облік списання палива, ремонт, ТТН, страхування водіїв

Автотранспорт на підприємстві: облік, е-ТТН, списання палива, заміна шин, ремонт, обслуговування

Нові правила складання е-ТТН: впровадження та виявлені порушення при перевірці


Корисні сервіси для бухгалтера:


Строки зберігання документів

0

518