
П’ятий апеляційний адміністративний суд визнав незаконною мобілізацію військовозобов’язаного, якого призвали попри наявні підстави для бронювання. Суд дійшов висновку: Міністерство економіки порушило встановлений урядом строк для ухвалення рішення про бронювання, і наслідки цієї помилки не можуть покладатися на громадянина. У результаті скасовано накази ТЦК та військової частини.
Обставини справи №400/12223/24
Позивач – військовозобов’язаний, який із травня 2024 року працював у представництві HALO Trust в Україні. Підприємству ще у травні було підтверджено статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
У вересні 2024 року роботодавець подав до Міністерства економіки списки працівників для бронювання.
Процедура погодження була фактично завершена у встановлені строки. Зокрема, 13 вересня Мінекономіки направило списки до Міноборони, а 17 вересня відомство їх погодило.
Втім остаточне рішення про бронювання Міністерство економіки ухвалило лише 5 листопада 2024 року, тоді як за Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабміну від 27.01.2023 №76 (далі – Постанова №76) це мало бути зроблено не пізніше 23 вересня 2024 року.
Між цими датами – 30 жовтня 2024 року – чоловіка викликали до районного ТЦК, а того ж дня видали наказ про призов за мобілізацією. Наступного дня його зарахували до особового складу військової частини.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що формально рішення про бронювання на момент мобілізації ще не існувало. Позивач оскаржив це рішення.
Позиція апеляційного суду
П’ятий апеляційний адміністративний суд не погодився з таким підходом і докладно проаналізував процедуру бронювання:
- Процедура бронювання має чіткі строки. Після погодження списків Міноборони Міністерство економіки зобов’язане ухвалити рішення про бронювання протягом п’яти робочих днів.
- Порушення строку – це помилка державного органу. У цій справі Мінекономіки прострочило ухвалення рішення більш ніж на місяць. Якби строки були дотримані, на момент виклику до ТЦК особа вже вважалася б заброньованою і не підлягала призову.
- Ризик помилки несе держава, а не громадянин. Суд застосував принципи верховенства права, юридичної визначеності та належного урядування, з урахуванням практики ЄСПЛ. Держава не може виправляти власні прорахунки за рахунок особи, щодо якої вже існували законні підстави для відстрочки.
- Формальний підхід першої інстанції є помилковим. Апеляційний суд зазначив: на час мобілізації вже були всі правові передумови для бронювання, а затримка з рішенням Мінекономіки не може легалізувати призов.
Джерело: Судово-юридична газета
Від редакції: ця судова справа розглядалася відповідно до законодавства, що діяло на момент звернення до суду, тобто до запровадження бронювання через «Дію»
Читайте більше:
Галузеві та регіональні критерії для бронювання
Як підприємству оформити «критичність» для бронювання: враховуємо останні зміни
Бронювання працівників на підприємстві: з урахуванням останніх законодавчих змін
Свідки Єгови і мобілізація: Верховний Суд поставив крапку у справі
Верховний Суд: мобілізовані працівники враховуються у середньообліковій чисельності



















