
Експерт
Яна ЯрошенкоКреативний головний редактор текстового контенту kadroland, експерт з трудового права, кадрового та військового обліку
Як правильно розрахувати норму робочого часу з урахуванням графіка роботи, тривалості тижня та правил воєнного стану? У статті роз’яснюємо, які чинники впливають на показники, коли застосовуються святкові та передсвяткові скорочення, чи діють перенесення днів і чи потрібно видавати наказ про затвердження норми. Також показуємо, як скористатися калькулятором для швидкого та коректного розрахунку

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу. Вона залежить від графіка роботи підприємства, а інколи – навіть окремої групи працівників.
Тож норму роботодавець обраховує самостійно, враховуючи вимоги Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), а під час воєнного стану – ще й Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).
Увага! Норму робочого часу ніколи не визначають множенням загальної тривалості робочого часу на частину зайнятості
На норму робочого часу впливає чимало чинників. Поговоримо про базові.
Перший. Тривалість робочого часу: нормальна (40 годин на тиждень, ст. 50 КЗпП), скорочена (ст. 51 КЗпП) або неповна (ст. 56 КЗпП).
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень (ст. 6 Закону №2136).
Нормальну тривалість робочого часу фіксують в колдоговорі (ст. 13 КЗпП). Доречно визначити показник норми саме на тиждень, адже у ст. 50 КЗпП так само визначено показник норми на тиждень. Також не зайвим буде вказати норму тривалості робочого часу в Правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Другий. Графік роботи підприємства та / або групи працівників чи окремого працівника (з огляду на 5-денний, 6-денний робочий тиждень). Також важливо знати вихідні та дні, робота в які працівником не проводиться відповідно до графіка роботи.
Наприклад, двом працівникам встановлено 5-денний робочий тиждень по 8 годин щоденно. Однак в одного працівника робочі дні – понеділок-п’ятниця, а в іншого – вівторок-субота. Розрахуємо норму робочого часу в січні 2026 року для таких працівників.
Орієнтуючись на календар, розраховуємо норму. Для першого працівника норма січня 2026 року становитиме – 22 робочих дні (176 годин). Для другого – 23 робочих дні (184 годин). Як бачите, тут однакова тривалість робочого тижня та навіть щоденної роботи, але місячна норма відрізняється через різні вихідні. Ще більше відмінностей можна побачити під час мирного життя, коли є передсвяткові та святкові (неробочі) дні.
Третій. Тривалість розрахункового року. Нагадуємо, що 2026 рік – не високосний рік. У ньому 365 к. дн.
Четвертий. Святкові та неробочі дні – ст. 73 КЗпП.
Однак у період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовують на підставі ч. 6 ст. 6 Закону №2136. Тож на вищезазначений період святкові дні, визначені ст. 73 КЗпП, кваліфікують як дні за графіком роботи працівника. Тобто, якщо колишній святковий день припадає на робочий день за графіком роботи працівника, то такий день – робочий. Якщо ж колишній святковий день припадає на вихідний за графіком роботи працівника, то такий день є вихідним (у цьому випадку колишній святковий день не стає новим робочим днем!).
Увага! Орієнтуємося на строки продовження воєнного стану, чинні на дату розрахунку норми робочого часу. Далі, якщо воєнний стан буде продовжено, норму потрібно переобчислити
П’ятий. Частиною 3 ст. 67 КЗпП передбачено: якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день слід перенести на наступний день після святкового. За мирного часу це правило діє для працівників, яким встановлено як 5-денний, так і 6-денний робочий тиждень, якщо святковий день збігається з вихідним для таких працівників днем. Але! На період дії воєнного стану не застосовується й ч. 3 ст. 67 КЗпП (ч. 6 ст. 6 Закону №2136), тож перенесень немає.
Шостий. Напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи для працівників скорочується на 1 годину (ч. 1 ст. 53 КЗпП) як при 5-денному, так і при 6-денному робочому тижні.
За мирного часу ця норма НЕ діє (тривалість роботи не скорочується на 1 годину) для працівників:
Також вищезазначена норма не працює для всіх працівників під час дії воєнного стану. І знову повторимо: під час розрахунків орієнтуємося на актуальну тривалість воєнного стану. Поза межами офіційно продовженого воєнного стану вважаємо, що діють «мирні» правила визначення норми.
Сьомий. Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників (ч. 4 ст. 67 КЗпП).
За потреби роботодавець може скоротити норму робочого часу та визначити колишній святковий (неробочий) день «днем, робота в який не проводиться», або ж скористатися ч. 4 ст. 67 КЗпП і перенести робочі та вихідні дні. Перенесення оформлюють наказом чи розпорядженням відповідно до ст. 9 КЗпП. Нагадуємо: в цьому випадку заробіток за повністю відпрацьовану норму робочого часу залишиться без змін.
Варто зауважити, що трудове законодавство не містить вимоги про видання наказу щодо затвердження норми тривалості робочого часу. Проте на практиці для уникнення непорозумінь і, тим паче в умовах зміни раніше обчислених норм тривалості робочого часу через воєнний стан, варто видати наказ (з основної діяльності) про затвердження норми тривалості робочого часу на відповідний рік. Однак слід зазначити, що за не видання такого наказу відповідальність не передбачено.
Вас, звісно, цікавить запитання, як вчиняти, коли воєнний стан буде продовжено?
У такому разі варто видавати накази про зміну норми робочого часу на відповідний місяць (кілька місяців).
За допомогою нашого калькулятора ви можете обчислити норму тривалості робочого часу для визначеного періоду за обраним вами графіком роботи.
У калькуляторі вже закладено 20 шаблонних графіків (13 графіків роботи для 5-тиденного робочого тижня та 7 графіків для 6-тиденного робочого тижня).
Але окрім них ви можете самостійно сформувати потрібний вам графік роботи з урахуванням положень КЗпП.
Наприклад ви можете порахувати норму за умови що для підприємства вихідними днями є понеділок та вівторок, а не загальноприйняті субота та неділя (звісно так слід вчиняти якщо саме так визначено у локальних актах підприємства: колективному договорі та /або правилах внутрішнього трудового розпорядку).
Як скористатися калькулятором:
1. Вкажіть за який рік бажаєте провести розрахунок.
2. Оберіть період розрахунку (місяць, квартал або рік).
3. Визначте робочий графік на тиждень за допомогою готового шаблона. Це не обов'язково – ви можете внести кількість робочих годин на відповідний день тижня нижче (див. п. 4).
4. Введіть кількість робочих годин для відповідного дня тижня (якщо обрали за шаблоном графік відобразиться автоматично). Можна використовувати десяткові значення. Наприклад, 7,5 годин, що відповідає 7 годинам 30 хвилинам, або 6,75 годин, що відповідає 6 годинам 45 хвилинам тощо.
5. Проставте позначку ☑ «Не враховувати державні свята України», якщо є потреба розрахувати показники без урахування святкових днів (за періоди понад визначену дату дії воєнного стану). Зокрема, функція буде корисною, якщо бажаєте спрогнозувати норму тривалості робочого часу на весь рік в умовах коли воєнний стан діятиме весь розрахунковий період. За замовчуванням ця функція вимкнена, а калькулятор враховує, що на час воєнного стану святкових днів не встановлено.
6. Проставте позначку ☑ у полі «Враховувати передсвяткові скорочення на 1 годину».
За замовчуванням ця функція увімкнена коли кількість робочих годин на тиждень дорівнює або перевищує 40 годин на тиждень.
За потреби зніміть її. Нагадуємо, що у разі скороченого робочого тижня правило про зменшення передсвяткового робочого дня на 1 годину не працює (ч. 1 ст. 53 КЗпП). Саме тому позначка увімкнена лише тоді коли за графіком передбачено відпрацювання не менше 40 годин на тиждень. За потреби у всіх інших випадках ви можете увімкнути її примусово.
7. Натисніть розрахувати і одержите результат у вигляді таблиці.
8. Внесіть дані для друку (ПІБ виконавця, посаду виконавця, назву підприємства, дату формування) та натисніть роздрукувати.
9. Отримайте файл у форматі ПДФ із готовим розрахунком норми тривалості робочого часу.
Джерело: kadroland
Читайте більше:
Верховний Суд пояснив, як розраховувати штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з урахуванням карантинного мораторію та перехідного періоду воєнного стану. Для накладних, складених до 31 січня 2022 року, прострочення для цілей штрафу потрібно рахувати з 16 липня 2022 року. У розглянутій справі це дозволило зменшити штраф за трьома податковими накладними на 2,8 млн грн. Розповідаємо, які правила застосував суд і на що звернути увагу платникам ПДВ

Товар, придбаний із ПДВ для оподатковуваних операцій, знищено внаслідок бойових дій, а покупець ще не встиг за нього розрахуватися. Чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ? Якщо товар втрачено через форс-мажор під час воєнного або надзвичайного стану, за умови належного документального підтвердження діє спеціальне правило ПКУ. Пояснюємо, чи впливає на звільнення від ПДВ факт оплати товару та які документи підтверджують форс-мажор

Сільгоспвиробники – платники єдиного податку 4-ї групи можуть не сплачувати податок за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації, за визначені законодавством періоди. Річну суму податку розраховують пропорційно кількості місяців, протягом яких земля підлягала оподаткуванню. Також підприємства можуть уточнити раніше задекларовані зобов’язання за минулі періоди та скоригувати нарахування

Бізнес, який втратив або пошкодив майно через російські обстріли, може повідомити про це ДПС. Для цього податкова розробила спеціальну форму Повідомлення – перший практичний крок до створення Реєстру пошкодженого бізнесу. Подання добровільне, але ці дані допоможуть податківцям враховувати наслідки війни під час адміністрування податків. Розповідаємо, які відомості потрібно зазначити та як подати Повідомлення

Працівник подав заяву на щорічну відпустку за 2–3 дні до її початку й просить виплатити відпускні пізніше? Це можливо, але лише за певних умов. Якщо відпустка надається за графіком, зарплату за цей період виплачують до її початку або в строки, передбачені трудовим чи колективним договором. Якщо ж відпустку погодили поза графіком у стислі строки, працівник і роботодавець можуть узгодити іншу дату виплати. Пояснюємо, як оформити таку домовленість і чи потрібно зазначати її в наказі

З 1 січня 2026 року в Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Для роботодавців із середньообліковою кількістю працівників від 8 осіб запроваджено внесок, який сплачується у разі невиконання встановленого нормативу робочих місць. Водночас роботодавці, які виконали норматив, а також суб’єкти з меншою кількістю працівників від сплати внеску звільняються. Закон також передбачає спеціальні правила на період воєнного стану – внесок становить 50% від базового розміру. Розглянемо, хто має сплачувати внесок, як визначається норматив та за яких умов виникає обов’язок зі сплати

30 жовтня 2026 року є граничним строком сплати низки податкових зобов’язань за вересень 2026 року для платників податків та зборів. Зокрема, цього дня завершується строк сплати ПДВ, ПДФО та військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, а також земельного податку, орендної плати за землю, акцизного податку та рентної плати для окремих категорій платників. Для зручності платників кожен податок супроводжується окремою статтею-інструкцією із роз’ясненнями щодо бази оподаткування, ставок, строків сплати та відповідальності за порушення

Військовий збір потрібно сплачувати за основним місцем податкового обліку платника, навіть якщо він працює в кількох регіонах або має об’єкти за межами регіону реєстрації. Водночас із 1 липня 2026 року ДПС змінила реквізити рахунків для сплати збору. Розповідаємо, куди перераховувати кошти та чому перед платежем важливо перевірити актуальні реквізити

13 жовтня Уряд схвалив із доопрацюванням постанову про нові правила бронювання військовозобов’язаних. У фінальній редакції прибрали норму, яка передбачала виключення працівників із відстрочкою з бази для розрахунку 50% бронювання. Водночас ідею створення Координаційного центру при Кабміні, який впливатиме на надання та скасування статусу критично важливого підприємства, залишили. Повний текст постанови з доопрацюваннями очікується 18 жовтня

Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо порядку оподаткування, документального оформлення та звітування у разі надання юридичною особою грошової благодійної допомоги військовослужбовцю ЗСУ, який не перебуває з підприємством у трудових відносинах

Наближаються граничні строки звітної кампанії за 9 місяців 2026 року. Таким чином, фінансову звітність подаємо до Держстату до 30 жовтня 2026 року, а до ДПС до 9 листопада. А щоб не загубитися в рядках та формах, ми зібрали все в одному місці

Чи доведеться ФОП сплачувати ЄСВ за себе у 2027 році та якою буде сума внеску? Законопроєкт про Державний бюджет України на 2027 рік №16000 передбачає продовження призупинення пільги, яка дозволяла підприємцям не сплачувати ЄСВ за себе під час воєнного стану. Якщо цю норму ухвалять без змін, мінімальний щомісячний внесок із 1 січня 2027 року становитиме 2 100,12 грн

Як правильно вести списки персонального військового обліку на підприємстві та що робити, якщо працівника мобілізували, звільнили або виключили з військового обліку? Розбираємо правила заповнення списків за додатком 5 до Порядку №1487: як відображати жінок, заброньованих працівників, осіб із відстрочкою, призупиненими трудовими договорами та статусом «у розшуку». Пояснюємо, які відомості вносити, у які строки оновлювати дані та коли записи можна вилучати

Нараховано зарплата інваліду за вересень 2026 року 8643,70 грн за 16 роб. днів. Решта 3603,15 грн – лікарняні. Підприємство має право зарахувати такого працівника з інвалідністю до нормативу?

ФОП у Харкові, який належить до території можливих бойових дій, може мати право не сплачувати єдиний податок і військовий збір. Однак звільнення залежить від групи платника та дати реєстрації бізнесу. А от із 1 січня 2025 року ФОП має сплачувати ЄСВ на загальних підставах. Пояснюємо, які правила діють для підприємців у Харківській міській територіальній громаді

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право здійснювати бартерні (товарообмінні) операції без обмежень. Оподатковуваним доходом у такому разі вважається виручка, отримана як у грошовій, так і в негрошовій формі, з вирахуванням документально підтверджених витрат
