Вимоги до електронного договору: істотні умови, структура та порядок укладення

Що таке електронний договір

Електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, яка оформлена в електронній формі (Закон України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію», далі – Закон №675).

При цьому Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ) прямо визначає, що договір, укладений із використанням інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Таким чином, електронний договір прирівнюється до традиційного письмового документа та має повну юридичну силу.

Укладати його можна як у формі окремого електронного документа, так і в спрощеній формі – шляхом обміну електронними повідомленнями, підтвердженням замовлення на сайті тощо.

Як і класичний договір, електронний повинен містити всі істотні умови для відповідного виду правочину. Недотримання цих вимог може призвести до визнання договору неукладеним або недійсним. Зміст електронного договору може містити порядок його укладення, правила обміну електронними повідомленнями, технічні засоби ідентифікації сторін та інші умови, важливі для виконання домовленостей.

Вимоги щодо оформлення договору. Особливості електронного варіанту

Електронний договір повинен містити усі істотні умови для відповідного виду правочину. Якщо їх не буде визначено, договір може бути визнаний неукладеним або недійсним.

Крім істотних умов, передбачених ЦКУ, електронний договір може включати:

1. технологію (порядок) його укладення;
2. порядок створення та накладання електронних підписів;
3. можливість та порядок внесення змін;
4. спосіб і порядок прийняття пропозиції (акцепту);
5. правила обміну електронними повідомленнями під час виконання зобов’язань;
6. технічні засоби ідентифікації сторін;
7. порядок виправлення помилково надісланого акцепту;
8. посилання на інші електронні документи, що є частиною договору, та порядок доступу до них;
9. правила зберігання й пред’явлення електронних документів;
10. умови виготовлення та отримання паперових копій;
11. можливість вибору мови під час укладення та виконання договору;
12. інші відомості, важливі для сторін.

Таким чином, вимоги до електронного договору є не менш суворими, ніж до класичного письмового.

Підписання електронного договору

Підписання електронного договору забезпечує ідентифікацію підписанта, підтвердження його згоди з умовами та цілісність документа. Відповідно до Закону №675 моментом підписання електронного договору є використання:

1. електронного підпису відповідно до законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155), за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами правочину;
2. електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;
3. аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення та підтвердження договору

Пропозиція укласти договір може бути зроблена шляхом розміщення оферти онлайн або надсилання електронного повідомлення.

Акцепт може надаватися шляхом заповнення електронної форми, надсилання відповіді чи вчинення дій, що свідчать про прийняття пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію.

З моменту отримання відповіді електронний договір вважається укладеним. При цьому продавець (виконавець) зобов’язаний підтвердити отримання замовлення, а споживач має отримати підтвердження укладення правочину у формі електронного документа, квитанції, чека або іншого документа.

Визнання електронних документів в суді

Електронні документи, пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як: письмовими, речовими та електронними доказами (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК).

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, які мають значення для справи (зокрема, електронні документи, графічні зображення, відео- та звукозаписи, веб-сторінки, повідомлення, бази даних тощо). Такі докази можуть подаватися в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис.

Паперова копія електронного доказу не є письмовим доказом, але може бути використана за умови посвідчення у порядку, передбаченому законом (ст. 100 ЦПК).

Аналогічні положення містяться у Господарському процесуальному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України. Таким чином, електронні докази визнаються окремим видом доказів, нарівні з письмовими.

Електронні договори — це сучасний та зручний спосіб оформлення правочинів, що дозволяє прискорити ділові процеси без втрати юридичної сили документів. Вони прирівнюються до письмових договорів, визнаються судами та забезпечують належний захист прав сторін.

Джерело: Мін'юст

Читайте більше:

Як правильно оформити первинку: податкові та мовні норми 2025 року

Факсиміле у документах: коли (не)дозволено та як уникнути ризиків

Первинні документи на підприємстві

Односторонній підпис первинних документів: Кабмін пропонує суттєве спрощення для бізнесу

Положення про електронний документообіг