Працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю є за своєю сутністю створення робочих місць у кількості, визначеній згідно Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», і для вказаних осіб таке місце роботи є основним.
Створення відповідачем вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю на посади з окладом нижчим від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі - 4 173 грн, який встановлено Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» (про що встановлено у постанові суду апеляційної інстанції), є свідченням того, що така пропозиція відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю не відповідає гарантіям щодо працевлаштування інвалідів на умовах виконання роботи з одержанням заробітної плати, не нижчої від визначеної законом (частина 4 статті 43 Конституції України).
Вказане свідчить, що відповідач не створив належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Джерело: постанова від 09.06.2021 у справі №920/474/20