Оформлення документів для передачі продукції на тестування та ПДВ

Підхід виробника з нульовою податковою накладною та списанням собівартості загалом відповідає моделі безоплатної передачі, однак нараховувати «компенсуючий» ПДВ за п. 198.5 не потрібно, натомість треба діяти за правилами п. 188.1 ПКУ; отримувач відображає продукцію як безоплатно отриману (з доходом) і, якщо він платник ПДВ, нараховує ПДВ‑зобов’язання з бази не нижче ціни придбання (звичайної ціни), якщо не доведено включення вартості зразків у ціну його оподатковуваних операцій.

Обґрунтування

1. Статус операції у виробника: безоплатна передача – постачання з ПДВ за п. 188.1, а не «компенсуючий» ПДВ. Безоплатна передача товарів, у тому числі для рекламних чи тестових цілей, розглядається як постачання товарів і є об’єктом оподаткування ПДВ, а база не може бути нижче ціни придбання чи собівартості, що прямо випливає з логіки п. 188.1 ПКУ та підтверджено у консультації ЗІР щодо безоплатних передач для маркетингових/рекламних заходів, де зазначено обов’язок нараховувати ПДВ і складати дві податкові накладні. Якщо вартість таких товарів не включено у ціну інших оподатковуваних постачань виробника, ДПС вважає, що безоплатна передача є окремою оподатковуваною операцією. У такому разі ПДВ нараховується саме як податкові зобов’язання з постачання, а не як «компенсуючі» зобов’язання за п. 198.5, оскільки товари не виведені з господарської діяльності, а використовуються для її забезпечення.

2. Документи виробника: необхідна пара ПН, а не лише нульова. Для безоплатної передачі виробник повинен:

   • скласти податкову накладну на фактичну ціну постачання 0 грн на отримувача‑платника ПДВ;
   • додатково скласти податкову накладну на суму перевищення ціни придбання/собівартості над нульовою ціною постачання з типом причини «15», що відповідає підходу, описаному в ЗІР щодо безоплатних передач для маркетингових/рекламних заходів та у п. 188.1 ПКУ;
   • списати собівартість у витрати на збут, як рекламні витрати, що відповідає п. 19 НП(С)БО 16 «Витрати», де витрати на рекламу відносяться до витрат на збут (п. 19 НП(С)БО 16). Оформлення накладної на передачу зразків як первинного документа цілком коректне, але доцільно прямо вказати рекламно‑тестовий характер операції, посилання на наказ про рекламний захід та кошторис, щоб підтвердити господарську спрямованість.

3. Виняток, коли виробник може не нараховувати ПДВ за безоплатною передачею. ЗІР щодо безоплатної передачі товарів/послуг для маркетингових/рекламних заходів вказує, що якщо вартість безоплатно переданих товарів включається до складу вартості інших оподатковуваних постачань і компенсується їх споживачами, збільшуючи базу оподаткування, то така передача не вважається окремою операцією і додаткові ПДВ‑зобов’язання не нараховуються (Податкова консультація (ЗІР)). Для цього потрібне:

   • документальне обґрунтування включення витрат на зразки в калькуляцію ціни основної продукції/послуг;
   • наказ, кошторис витрат на збут, калькуляція, звіт про рекламну акцію, які фіксують, що витрати на безоплатні зразки є складовою собівартості оподатковуваних постачань.

4. Облік в отримувача продукції та його ПДВ‑наслідки. Юридична особа‑отримувач повинна:

   • оприбуткувати продукцію за справедливою (звичайною) вартістю як безоплатно отримані товари, визнавши дохід у сумі цієї вартості за правилами НП(С)БО 15 «Дохід», де дохід визнається при збільшенні активу, що веде до зростання власного капіталу (п. 5 НП(С)БО 15);
   • якщо отримувач – платник ПДВ і безоплатне отримання розцінюється як постачання з боку виробника, у нього виникає право на податковий кредит на підставі податкових накладних виробника, за умови, що отримані товари використовуються в оподатковуваних операціях;
   • додаткових ПДВ‑зобов’язань за самим фактом безоплатного отримання отримувач не нараховує, оскільки об’єктом оподаткування є постачання товарів/послуг платником податку, а не їх отримання, що випливає з формулювання п. 185.1 ПКУ та підтверджується консультацією ЗІР щодо безоплатних передач як операцій постачання з боку того, хто передає (Податкова консультація (ЗІР)).

5. Як уникнути ПДВ у обох сторін у випадку саме тестування, а не передачі у власність. Якщо суть операції – тимчасове тестування без переходу права власності, її можна оформити як передання в безоплатне користування (договір позички), а не як передачу у власність. Цивільний кодекс передбачає, що за договором позички позичкодавець безоплатно передає річ у користування на певний строк без її відчуження (ст. 827 ЦКУ). Якщо у первинних документах та договорі чітко вказано, що продукція передана в користування на умовах повернення, без переходу права власності, податківці розглядають таку операцію як передачу в користування/оренду, яка сама по собі, за умови відсутності плати, може не створювати об’єкта оподаткування у вигляді безоплатного постачання товарів; у цьому разі доцільно вести забалансовий облік у отримувача та передбачити в договорі обов’язок повернення зразків після тестування.

Це дозволяє налаштувати документообіг так, щоб мінімізувати ПДВ‑ризики й коректно відобразити операцію як рекламу або тестування, а не як продаж.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?