Розподіл ПДВ для ТОВ: оподатковувані та неоподатковувані операції

Частково так, розподіл ПДВ ви маєте почати з місяця, у якому фактично з’явились неоподатковувані операції, але «вчасно» можна віднести до оподатковуваних, якщо його реально не використовують для неоподатковуваної діяльності.

Обґрунтування

1. Коли виникає обов’язок розподіляти вхідний ПДВ
Згідно зі ст. 199 ПКУ, розподіл вхідного ПДВ застосовують, якщо придбані з ПДВ товари/послуги/необоротні активи одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, тоді на частку, що припадає на неоподатковувані операції, нараховують компенсуючі податкові зобов’язання і складають зведену ПН, базу визначають за п. 189.1 ПКУ.
Передумови для розподілу такі:

• є як оподатковувані операції (у т.ч. 20/7/14/0 %), так і неоподатковувані/звільнені за ст. 196, 197, підрозд. 2 розд. ХХ, ст. 186 ПКУ;
• є придбання з ПДВ, які частково використовуються в обох видах операцій.

2. Чи є ваші послуги нерезиденту неоподатковуваними для цілей розподілу
Для резидентів Дія Сіті від ПДВ звільнені окремі освітні ІТ-послуги, що перелічені у пп. 197.1.33 ПКУ.
Якщо послуги нерезиденту підпадають під норми ст. 186 ПКУ щодо місця постачання поза митною територією України, вони не є об’єктом оподаткування в Україні і для розподілу ПДВ можуть вважатися неоподатковуваними операціями поряд з тими, що прямо названі в ст. 196, 197 та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

3. З якого місяця рахувати частку для розподілу
Якщо до липня неоподатковуваних/звільнених операцій не було, а в липні вони з’явилися вперше, частку використання товарів/послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях визначають за даними першого періоду, у якому такі операції задекларовані, та застосовують її для розподілу вхідного ПДВ протягом року згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ (через ст. 199 ПКУ).
Тобто розподіл щодо товарів/послуг подвійного призначення починаєте саме з липня, якщо в цьому місяці задекларуєте неоподатковувані (або звільнені) обсяги.

4. Чи можна ПДВ за послуги ТОВ «Вчасно» не розподіляти
Ст. 199 ПКУ прямо вимагає розподіляти ПДВ лише за тими придбаннями, які «частково використовуються» в оподатковуваних операціях, а частково – ні.
Якщо послуги «Вчасно» фактично застосовуються лише для оформлення актів і документообігу за оподатковуваними постачаннями резидентам, а не використовуються у взаєморозрахунках/договорах з нерезидентом за неоподатковуваними операціями, їх можна віднести повністю до податкового кредиту без розподілу.

Ризики та нюанси:
Контролюючий орган може розцінити загальні адміністративні сервіси (електронний документообіг, зв’язок, хостинг тощо) як такі, що забезпечують усю діяльність підприємства, включно з неоподатковуваними операціями, і вимагати їх включення в базу для розподілу за ст. 199 ПКУ. Тому:

• зафіксуйте в обліковій політиці критерії, за якими певні витрати вважаються такими, що використовуються виключно в оподатковуваній діяльності;
• оформіть розрахунок частки ПДВ (коефіцієнта розподілу) у вигляді бухдовідки чи іншого первинного документа, щоб обґрунтувати, які придбання віднесені до «подвійних», а які – ні.

Чітке документування призначення послуг «Вчасно» і розрахунку частки використання допоможе обґрунтувати вибір щодо розподілу ПДВ.