Нюанси обліку валютних операцій з нерезидентами для ТОВ ЮО

Ключова проблема — не зовсім зрозуміло, за що саме платить ТОВ, тому податкові наслідки залежать від фактичної суті послуг; і якщо це не розділити — виникають ризики донарахування і 6% податку на репатріацію, і 20% ПДВ.

Оскільки оплата здійснюється «юридичній фірмі», яка за своєю природою не є перевізником, податкова при перевірці буде виходити не з назви послуги, а з її фактичного змісту (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text). Тому потрібно розглядати кілька можливих варіантів.

Якщо нерезидент фактично є експедитором (організатором перевезення), тобто сам не перевозить, а лише залучає перевізників і оформлює документи, тоді оплата складається з двох частин. Перша — це його винагорода (експедиторські, юридичні, митні послуги). Така виплата не є фрахтом, тому податок на репатріацію не утримується (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ), але виникає ПДВ 20% як імпорт послуг, оскільки місце постачання визначається за місцем реєстрації замовника (пп. «ж», «в» п. 186.3 ПКУ). Друга частина — це компенсація вартості перевезення стороннім перевізникам. Вона не є доходом юрфірми як таким і не підпадає під податок на репатріацію, а також не створює ПДВ в Україні, оскільки місце постачання перевезення визначається за місцем реєстрації перевізника (п. 186.4 ПКУ).

Якщо ж у договорі та інвойсі написано просто «послуги перевезення» і вся сума йде однією позицією на юридичну фірму, податкова з великою ймовірністю визнає це фрахтом. У такому випадку ТОВ повинно утримати 6% податку на доходи нерезидента при виплаті (пп. 14.1.260, пп. 141.4.4 ПКУ), а ПДВ не виникає, бо місце постачання — за межами України (п. 186.4 ПКУ). Згідно з Податковий кодекс України, пп. 14.1.260, фрахт — це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна чи транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів. Ключова ознака фрахту — це виконання перевезення безпосередньо власником транспорту або особою, яка взяла цей транспорт у безпосередній найм/оренду для виконання рейсу.

Якщо це дійсно фрахт (тобто юридична фірма дійсно виконує перевезення сама)- уникнути оподатквання податком на репатріацію можна тільки за нявності чинного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування та наданої нерезидентом довідки про його податкове резидентство (належним чином легалізованої/апостильованої та перекладеної) (Податковий кодекс України, ст. 103).

Якщо цього не зробити, податок донарахують за рахунок ТОВ разом зі штрафами.

Третій варіант — коли фактично оплачуються саме юридичні, консультаційні або митно-брокерські послуги, а не перевезення. У цьому випадку податку на репатріацію немає, але обов’язково виникає ПДВ 20% як імпорт послуг (пп. «в» п. 186.3, ст. 208 ПКУ), який ТОВ повинно самостійно нарахувати.

У бухгалтерському обліку всі ці витрати формують первісну вартість товарів як транспортно-заготівельні витрати (НП(С)БО 9 «Запаси» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#Text), але податкові наслідки залежать не від обліку, а від формулювань у договорі та первинних документах.

Основний ризик — це коли в інвойсі одна сума без розшифровки. У такому випадку контролюючий орган може :
— донарахувати 6% як фрахт (якщо вважатиме, що це перевезення);
— або донарахувати 20% ПДВ (якщо визнає це послугами юрфірми);
— або поставити під сумнів витрати через відсутність підтвердження реального перевізника.

Також ризик виникає при відсутності підтверджуючих документів (CMR, коносамент, інвойс із розшифровкою, акт), оскільки без них неможливо довести, що юрфірма лише посередник, а не перевізник.

Отже, ключове — чітко визначити, що саме купується: перевезення, експедирування чи юридичні послуги?, і розбити це окремими рядками в договорі та інвойсі. Без цього будь-який варіант обліку буде під ризиком донарахувань.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2