Питання щодо резидентського статусу при імпорті товарів за кордон

Ні, при імпорті товарів подавати заяву про підтвердження статусу податкового резидента України не потрібно.

Заява про підтвердження статусу податкового резидента України подається лише у випадках, коли це необхідно для застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, зокрема якщо український резидент отримує дохід із-за кордону і нерезидент вимагає підтвердження резидентського статусу. При імпорті товарів українське підприємство здійснює оплату нерезиденту за придбаний товар, тому отримувати довідку про власне резидентство немає потреби.

Відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, доходи нерезидента у вигляді виручки або іншої компенсації вартості товарів, переданих резиденту, не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів в Україні. Тому утримувати податок на репатріацію з оплати вартості товару не потрібно, а Додаток ПН до декларації з податку на прибуток щодо такої виплати не подається.

Винятком є випадок, коли окремо оплачується фрахт, який надає сам нерезидент. У такій ситуації застосовуються правила пп. 141.4.4 Податкового кодексу України, і лише тоді для застосування положень міжнародного договору може знадобитися довідка про резидентство нерезидента.

Під час ввезення товарів на митну територію України виникає обов'язок зі сплати ПДВ відповідно до пп. «в» п. 185.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Базою оподаткування є митна вартість товару з урахуванням мита та акцизного податку (за наявності). ПДВ сплачується під час митного оформлення, а на підставі належно оформленої митної декларації включається до податкового кредиту згідно з п. 201.12 Податкового кодексу України та відображається у рядку 11.1 або 11.2 декларації з ПДВ.

У бухгалтерському обліку імпорт товарів відображається відповідно до НП(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00. Якщо першою подією була передоплата нерезиденту, вартість товару визначається за курсом НБУ на дату перерахування авансу, а курсові різниці за такою дебіторською заборгованістю надалі не визначаються. Якщо першою подією є отримання товару, його вартість визначається за курсом НБУ на дату оприбуткування, а кредиторська заборгованість перед нерезидентом є монетарною статтею, за якою необхідно визначати курсові різниці на дату балансу та на дату проведення розрахунків.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток, який застосовує податкові різниці, необхідно також враховувати вимоги пп. 140.5.4 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. У разі придбання товарів у нерезидента з держави, включеної до переліку, затвердженого постановою КМУ №1045 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text, або у нерезидента з організаційно-правовою формою, визначеною постановою КМУ №480 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text, фінансовий результат до оподаткування збільшується на 30% вартості придбаних товарів, якщо не виконуються умови, що дозволяють не застосовувати таке коригування відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України.

Раді допомогти, звертайтесь ще!