Відрядження: оплата добових, проїзду та роз'їзний характер роботи

Роз’їзний характер роботи доцільно встановлювати замість відрядження тим працівникам, які постійно знаходяться у дорозі, тобто, якщо це сама сутність їх роботи. Наприклад, торгові агенти, експедитори, водії тощо. В такому випадку їм виплачується доплата за такий характер роботи, а інші витрати (добові, проживання тощо) не відшкодовуються. У разі відшкодування такі суми стають додатковим благом працівника з відповідним оподаткуванням.

Якщо характер роботи працівника полягає у виконання посадових обов’язків на визначеному робочому місці або дистанційно, роз’їзний характер вводити немає підстав. Натомість за необхідності працівники можуть направлятись у відрядження з виплатою добових та компенсацією проживання, проїзду тощо без оподаткування.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (п. 1 Інструкції № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text).
Згідно зі ст. 60-2 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571) у разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу або наказом про запровадження дистанційної роботи.
Тобто, відправною та кінцевою точкою відрядження буде місто, яке визначене працівником у заяві і про це зазначається у наказі про відрядження. А от пунктом призначення у відрядженні може бути як інше підприємство, так і Ваше підприємство, якщо воно знаходиться у іншому місті, ніж місце дистанційної роботи працівника.

Також можливість відрядження з місця дистанційної роботи до міста розташування підприємства і правила визначення відправної так кінцевої його точки рекомендуємо визначити у положенні про відрядження.

Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965) фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

У разі наявності відповідних норм у положенні про відрядження, виданого наказу про відрядження та доказів перебування працівника у відрядженні добові та інші витрати у відрядженні не будуть оподатковуватись.

Якщо така поїздка оформлюється відрядженням, добові необхідно виплатити, адже це гарантія для відрядженого працівника згідно зі ст. 121 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719). Невиплата добових буде порушенням і Держпраці при перевірці може притягнути роботодавця до відповідальності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!