Пролонгація фінансової допомоги: ризики та можливі рішення для ТОВ

Найменші податкові ризики виникають у разі фактичного повернення поворотної фінансової допомоги та отримання нової допомоги за новим договором. Такий варіант припиняє попереднє зобов’язання і мінімізує ризик того, що ДПС розцінить заборгованість як довгострокову з необхідністю її дисконтування.

Фактичне повернення поворотної фінансової допомоги припиняє попереднє зобов’язання відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863, згідно з якою зобов’язання припиняється його належним виконанням. Після повернення коштів укладається новий договір, який формує нове самостійне зобов’язання.

За новим договором строк повернення становить один рік, тому на кожну дату балансу строк його погашення не перевищує 12 місяців. Таке зобов’язання класифікується як поточне та відображається за сумою погашення без дисконтування відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0085-00, п. 11.

Якщо ж щороку оформлювати лише додаткові угоди про продовження строку повернення фінансової допомоги, існує ризик застосування принципу превалювання сутності над формою, визначеного ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text. Незважаючи на те, що після кожної пролонгації строк погашення формально становить менше 12 місяців, під час перевірки ДПС може розцінити декілька послідовних пролонгацій як фактично єдиний довгостроковий договір, що існував із моменту отримання коштів.

У такому випадку можливе донарахування податку на прибуток через визнання доходу від дисконтування заборгованості та застосування штрафних санкцій. Такий підхід зустрічається і в судовій практиці, зокрема у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/6107/19.

Для мінімізації ризиків повернення попередньої поворотної фінансової допомоги та отримання нової повинні супроводжуватися фактичним рухом коштів, підтвердженим банківськими виписками або касовими документами. Проведення взаємозаліку без реального перерахування коштів може бути розцінене як безперервне користування фінансовою допомогою.

Якщо розрахунки здійснюються готівкою, необхідно дотримуватися вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17#Text. Гранична сума розрахунків із фізичною особою становить до 50 000 грн включно протягом одного дня, а між суб’єктами господарювання — до 10 000 грн включно на день. Якщо сума фінансової допомоги перевищує встановлені ліміти, розрахунки необхідно проводити у безготівковій формі або частинами у різні дні.

Раді допомогти, звертайтесь ще!