Ризики оподаткування при подовженні строку позики засновнику підприємства
Якщо Ви ТОВ на загальній системі, то ризиків немає
Якщо Ви платник єдиного податку. Щодо оподаткування, якщо юрособа – платник єдиного податку отримує суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, яка не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, то її включають до доходу такого платника (п. 3. П.292.11 ПКУ). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7059 і не важливо чи таку допомогу надав засновник чи сторонні організації.
Для ТОВ на загальній системі Поворотна фінансова допомога підлягає включенню до складу доходів у випадку, коли вона набуває статусу безповоротної. Поки немає додаткової угоди про прощення боргу- доходів не буде, навіть якщо весь борг не повернули. Підприємство продовжує обліковувати заборгованість за Договором про надання ПФД та повертати її по можливості. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його суму включають до складу доходу звітного періоду(п. 5 НП(С)БО 11). Тобто, кредиторську заборгованість у цьому випадку слід списати й одночасно визнати інший операційний дохід того періоду, в якому зобов’язання визнано таким, що не підлягає погашенню. Отже, кредиторську заборгованість списують, зокрема, через сплив строку позовної давності, адже тоді вона стає із простроченої - безнадійною. Якщо позика не повертається у строк, вона продовжує обліковуватися як кредиторська заборгованість. Сама по собі прострочка не створює доходу в момент настання дати повернення, але вона робить заборгованість потенційно безнадійною у майбутньому після спливу строку позовної давності.
Можна підписати, додаткову угоду заборгованість залишиться поточною. На кожну дату балансу до нового строку погашення буде менше 12 місяців. Поточні зобов'язання не дисконтуються і відображаються за сумою погашення. Отже, можете укласти додаткову угоду, яка перенесе строк повернення позичених коштів. Обмежень на укладення таких угод чинне законодавство не містить. При цьому додаткову угоду слід підписати до дати повернення, встановленої основним договором, щоб заборгованість не стала простроченою. Однак, якщо така щорічна пролонгація стане систематичною, то існує ризик. Якщо це небагато разова пролонгація на строк, який не перевищує 12 місяців, то в такому разі можна спробувати довести податківцям, що первинний борг в силу пролонгації не втрачає свого короткострокового статусу. Однак у разі пролонгації на строк більше року чи неодноразової пролонгації заборгованості, через що строк її погашення перестрибує за 12-місячний рубіж, є доволі суттєві ризики, що податківці, апелюючи до одного з базових принципів бухобліку принципу превалювання сутності над формою (ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від . № 996-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n81),прагнутимуть перекваліфікувати відповідний борг у довгостроковий та самостійно продисконтувати його.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Виправлення помилки у звіті 4ДФ за допомогою уточнюючого звіту
Запити на матеріали щодо відновлення підприємств після агресії
Строки інвентаризації та відновлення обліку після часткового знищення
Врахування втрат сировини у специфікації виробництва соусів
Чи потрібно змінювати штатний розклад при підвищенні окладу
Документальне оформлення списання пального для генератора підприємства
Порядок обліку автомобіля, придбаного у юридичної особи
Звіти ФОП: подача декларацій для спрощеної системи оподаткування
Норми працевлаштування інвалідів для резидентів Дія-сіті: особливості
Питання донарахування ЄСВ при погодинній оплаті праці працівника
(500,00…
Прийом бетонщика без освіти: наслідки та вимоги в будівництві
Чи потрібно зазначати бочки у відомості про техніку
Чи потрібно подавати звіт по транспорту для ІТ компанії
Невідповідність даних про працівника у звітах 1ДФ і додатку 5
Чи зобов'язаний ФОП 3 групи здавати звіт по транспорту
Як ФОП отримати переплату податку після ліквідації
Помилка у поданні звіту: як виправити період подання
Зміна місцезнаходження: код території для звітності 2026 року
Юридична особа 14.05.2026 змінила місцезнаходження з м. Києва на м. Кременчук. До 14.06.2026 підприємство перебувало в м. Кременчуці на обліку за неосновним місцем обліку у зв'язку з наявністю об'єкта оподаткування, а з 14.06.2026 взято на облік за новим…

