Умови отримання статусу критичного для Представництв нерезидентів в Україні

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Тобто, з погляду ЦКУ представництво не має статусу юридичної особи, а лише є її відокремленим підрозділом.

Для цілій оподаткування представництва нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України, реєструються як платники податків відповідно до правил Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, відповідно пп. 14.1.193 ПКУ:

постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. Але, норми ПКУ також нам підтверджують, що постійні представництва нерезидентів не є юридичними особами, а лише їх відокремленими підрозділами.

Обов’язок ведення військового обліку встановлений нормами:

ст. 34 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий облік і військову службу» (далі – Закон № 2232);
Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Відповідно норм ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 та п. 1 Порядку № 1487 військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів зобов’язані вести підприємства, установи, організації, заклади освіти, заклади охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності. Тобто, в цих нормах мова йде тільки про юридичних осіб. А от згадки про постійні представництва нерезидентів (які, як ми з’ясували, не мають статусу юридичної особи) тут немає.

Отже, виходячи з приписів Закону № 2232 та Порядку № 1487 обов’язок щодо ведення військового обліку не розповсюджується на постійні представництва нерезидентів.

Але, на практиці територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК) вважають по-іншому та роз’яснюють, що постійні представництва нерезидентів зобов’язані вести військовий облік так само як і юридичні особи. Крім того, необхідність ведення військового обліку постійними представництвами нерезидентів виникає у разі бажання ними забронювати своїх працівників, детальніше про це поговоримо далі.

Чи може постійне представництво забронювати працівника

Необхідність бронювання працівників виникає у постійного представництва нерезидента у разі, якщо в такому представництві працюють громадяни України. Нагадаємо, що військовий обов’язок – це конституційний обов’язок громадян України (ст. 1 Закону № 2232). Іноземці та особи без громадянства можуть проходити військову службу в Україні тільки у добровільному порядку (ст. 2 Закону № 2232). Тому, якщо у представництві працюють тільки іноземці, то й необхідності в бронюванні таких працівників немає.

Бронювання працівників здійснюється відповідно постанови КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова № 76), якою затверджені:

Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі – Порядок № 76);
Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі – Критерії № 76).
Порядок № 76 у п. 1 визначає, на кого він розповсюджується, тобто, хто саме має право бронювати своїх працівників. До таких осіб, зокрема відносяться підприємства, установи та організації, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі). У цьому пункті постійні представництва нерезидентів не згадуються. Але, далі по тексту Порядку № 76, а також Критеріїв № 76 постійні представництва нерезидентів вказані декілька разів, що дозволяє зробити висновок, що постійні представництва нерезидентів мають право бронювати своїх працівників.

Так, наприклад, згадка про постійні представництва нерезидентів є у наступних нормах:

Постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність (представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій), визначаються Мінекономіки як критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у разі відповідності критерію, визначеному підпунктом 4 цього пункту, провадження діяльності протягом останніх двох календарних років та їх акредитації (реєстрації) відповідно до закону, взяття на облік в контролюючих органах.

Постійні представництва іноземних медіа визначаються Мінекономіки як критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у разі відповідності критерію, визначеному у підпункті 4 цього пункту, провадження діяльності протягом останніх двох календарних років або акредитації представника (представників) таких іноземних медіа, що надається уповноваженим підрозділом (особою) Збройних Сил, протягом останніх двох календарних років та наявності акредитації (реєстрації) постійних представництв відповідно до закону, взяття їх на облік в контролюючих органах.

Підприємство, установа, організація, постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність, для підтвердження зазначеного статусу подають відповідну заяву органу, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, до якої додаються копії підтвердних документів про відповідність критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, та інформація про подання підприємством, установою, організацією в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній податковий період, що підтверджується:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0#Text

Отже, постійні представництва нерезидентів мають право бронювати своїх працівників, але, для цього вони повинні вести військовий облік. Прямої вказівки на цей обов’язок у Постанові № 76 немає, але такий висновок випливає з вищезгаданих норм цієї постанови.

Адже, щоб дотриматися вимоги щодо бронювання не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників, представництву слід знати цю загальну кількість, що без ведення військового обліку неможливо. Також, без ведення військового обліку неможливо виконати інші приписи Постанові № 76.

Фахівці Міноборони у листі від 07.05.2025 №116/2/1/43468 зазначали, що представництва іноземних компаній зобов’язані вести військовий облік, подавати повідомлення до ТЦК та дотримуватись вимог Порядку №1487.

Висновки

1. Вимоги Закону № 2232 та Порядку № 1487 щодо обов’язку ведення військового обліку прямо не поширюються на постійні представництва нерезидентів, оскільки останні не мають статусу юридичної особи.

але

2. Постійні представництва нерезидентів мають право забронювати своїх працівників відповідно вимог Постанови № 76. Для виконання вимог цієї постанови, представництва повинні вести військовий облік своїх працівників. Та й у Міноборони наполягають на цьому.

Раді допомогти, звертайтесь ще!