Як списати неповернуту фінансову допомогу юридичній особі
Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг строку починається з дня, наступного за днем, коли зобов’язання мало бути виконано (тобто з дати, коли ПФД повинна була бути повернута за договором).
Водночас строки позовної давності були зупинені на період воєнного стану до 03.09.2025 р., а їх перебіг відновлюється з 04.09.2025 р. Це означає, що період воєнного стану не зараховується до трирічного строку. Тому фактична дата спливу позовної давності залежить від конкретної дати повернення ПФД, визначеної договором, та обчислюється з урахуванням зупинення строків. Лише після спливу повних 3 років (без урахування періоду зупинення) можна буде говорити про списання заборгованості як безнадійної через сплив строку позовної давності.
Однак у випадку, якщо ПФД була надана засновником, механізм списання через сплив строку позовної давності на практиці часто не спрацьовує. Формально схема стандартна, але між підприємством і засновником існує постійний корпоративний зв’язок; будь-яке письмове підтвердження боргу (лист, акт звірки, рішення зборів тощо) може розцінюватися як визнання боргу; відповідно до ст. 264 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456, визнання боргу перериває строк позовної давності, після чого він починає відлік заново; при регулярному спілкуванні із засновником строк може фактично «оновлюватися» і знову відтерміновуватися. Тобто три роки можуть постійно переноситися, і реального моменту для списання «по давності» може так і не настати.
Тому у випадку із засновником доцільніше оформити припинення зобов’язання документально. Одним із варіантів є прийняття засновниками ТОВ (фізичними особами) рішення про зарахування заборгованості за поворотною фінансовою допомогою до складу додаткового капіталу товариства (якщо це передбачено статутом). Відповідно до ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n59, товариство може формувати додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу. Право вимоги засновника до ТОВ (заборгованість за ПФД) є майновим правом і може бути внесене як вклад до додаткового капіталу.
Документально необхідно оформити рішення (протокол) загальних зборів учасників із визначенням суми внеску та зазначенням, що право вимоги за ПФД вноситься до додаткового капіталу без зміни статутного капіталу, а також акт приймання-передачі майнових прав. Державна реєстрація змін не потрібна, якщо статутний капітал не змінюється.
Альтернативним варіантом є укладення додаткової угоди про прощення боргу засновником, після чого заборгованість списується з відображенням доходу без збільшення додаткового капіталу. У цьому випадку обов’язково оформлюється відповідне рішення засновника як підтвердження відмови від права вимоги.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Міжнародні перевезення: нюанси надання послуг фізичним особам
Чи є чек з Temu документом для авансового звіту
Ліквідація ФОП платника ПДВ: нюанси та терміни подачі заяви
Оподаткування роялті: передплата та витрати в бухгалтерському обліку
Обов'язкове використання ПРРО для ФОП без первинних документів
Чи потрібно повторно подавати заяву при відкритті нових рахунків
Грантові кошти для ФОП: облік доходів та податкові нюанси
Просимо допомогти розібратися з такою ситуацією.
ФОП отримав грантові кошти від Державного центру зайнятості за грантовою угодою (мікрогрант на розвиток бізнесу). Кошти були перераховані безпосередньо на підприємницький рахунок ФОП.
У Відомостях з…
Чи потрібно подавати форму 20-ОПП на орендовані споруди
Документи для звітності по відрядженню: що потрібно мати
Акт послуг готель повинен видати фіз. особі який знаходиться у відрядженні?
Який пакет документів має привезти співробітник із відрядження…
Як правильно оформити конференцію без оформлення відрядження
Що потрібно для…

