Коли списати заборгованість від засновника в дохід підприємства
З урахуванням зупинки строків позовної давності списати ПФД у дохід через сплив 3 років фактично можна буде не раніше 04.09.2028 р., однак у випадку із засновником доцільніше оформити прощення боргу рішенням засновника.
Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг строку починається з дня, наступного за днем, коли зобов’язання мало бути виконано, тобто у вашому випадку - з 31.12.2023 р.
Однак строки позовної давності були зупинені на період воєнного стану до 03.09.2025 р., а їх перебіг відновлюється з 04.09.2025 р. Тому, з 31.12.2023 р. по 03.09.2025 р. строк не обчислюється; трирічний строк почне обчислюватися лише з 04.09.2025 р.; відповідно, спливе він 04.09.2028 р.
Лише після цієї дати можна буде говорити про списання заборгованості як безнадійної через сплив строку позовної давності.
Чому з засновником це практично не працює. Формально схема списання через сплив строку позовної давності є стандартною. Але у відносинах із засновником вона фактично не працює з таких причин: між підприємством і засновником існує постійний корпоративний зв’язок; будь-яке письмове підтвердження боргу (лист, акт звірки, рішення зборів тощо) може розцінюватися як визнання боргу; відповідно до ст. 264 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456, визнання боргу перериває строк позов ої давності, після чого він починає відлік заново; при регулярному спілкуванні із засновником строк може фактично «оновлюватися» і знову відтерміновуватися.
Тобто три роки можуть постійно переноситися, і реального моменту для списання «по давності» може так і не настати.
Одним із можливих варіантів є прийняття засновниками ТОВ (фізичними особами) рішення про зарахування заборгованості за поворотною фінансовою допомогою до складу додаткового капіталу товариства(якщо це передбачено статутом).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n59, товариство може формувати додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу.
Право вимоги засновника до ТОВ (заборгованість за ПФД) є майновим правом. Таке майнове право може бути внесене як вклад до додаткового капіталу.
Документальне оформлення. Необхідно оформити:
Рішення (протокол) загальних зборів учасників, в якому визначається сума внеску; зазначається, що право вимоги за ПФД вноситься до додаткового капіталу; фіксується, що статутний капітал не змінюється.
Акт приймання-передачі майнових прав, яким оформлюється передача права вимоги від засновника до товариства як внесок до капіталу.
Державна реєстрація змін не потрібна, якщо не змінюється статутний капітал.
Альтернативним варіантом є укладення додаткової угоди про прощення боргу, після чого заборгованість списується з відображенням доходу без збільшення додаткового капіталу.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Міжнародні перевезення: нюанси надання послуг фізичним особам
Чи є чек з Temu документом для авансового звіту
Ліквідація ФОП платника ПДВ: нюанси та терміни подачі заяви
Оподаткування роялті: передплата та витрати в бухгалтерському обліку
Обов'язкове використання ПРРО для ФОП без первинних документів
Чи потрібно повторно подавати заяву при відкритті нових рахунків
Грантові кошти для ФОП: облік доходів та податкові нюанси
Просимо допомогти розібратися з такою ситуацією.
ФОП отримав грантові кошти від Державного центру зайнятості за грантовою угодою (мікрогрант на розвиток бізнесу). Кошти були перераховані безпосередньо на підприємницький рахунок ФОП.
У Відомостях з…
Чи потрібно подавати форму 20-ОПП на орендовані споруди
Документи для звітності по відрядженню: що потрібно мати
Акт послуг готель повинен видати фіз. особі який знаходиться у відрядженні?
Який пакет документів має привезти співробітник із відрядження…
Як правильно оформити конференцію без оформлення відрядження
Що потрібно для…

