Списання заборгованості туриста: документи та оподаткування нюанси

У ситуації, коли приватне підприємство — турагент, платник єдиного податку за ставкою 5%, у 2022 році отримало часткову оплату (10%) за туристичні послуги від фізичної особи, але тур не відбувся, а турист не вимагає повернення коштів, можливі три основні варіанти дій щодо обліку цієї суми.

ВАРІАНТ 1: Є ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ НАДАННЯ ПОСЛУГ
Найкращий з точки зору податкових наслідків варіант.

Якщо підприємство має змогу оформити Акт приймання-передачі наданих послуг (наприклад, щодо підбору, бронювання туру, консультування тощо), підписаний туристом, то жодного боргу перед клієнтом не існує. Це є належне виконання умов договору про туристичне обслуговування.

У цьому випадку:

Дохід було задекларовано правильно у І кварталі 2022 року відповідно до п. 292.4 ПКУ (як винагорода турагента).
Повторне оподаткування не виникає, адже акт лише підтверджує факт, що кошти отримані за фактично надану послугу.
Жодного списання боргу не відбувається.
Якщо турист погоджується, доцільно оформити акт з деталізацією послуг (наприклад, інформаційно-консультаційні, організаційні), з формулюванням, що «послуги надано в повному обсязі, оплата отримана, претензій немає».

ВАРІАНТ 2: ПРОЩЕННЯ БОРГУ КЛІЄНТОМ (якщо послуги не оформлені документально)
Якщо турист прямо відмовляється від повернення коштів, а документального підтвердження факту надання послуг немає, можливо оформити договір про прощення боргу або отримати письмову заяву туриста.

У такому разі сума вже не є зобов’язанням. Проте:

Податкові органи вважають, що такі кошти є доходом, оскільки платник фактично безоплатно отримав актив (коштів уже не потрібно повертати).
Дохід виникає у періоді, коли було оформлено прощення (п. 292.6 ПКУ).
Отже, сума повторно включається до доходу платника єдиного податку у періоді прощення, незважаючи на вже сплачену суму ЄП у 2022 році.
Ризик: подвійне оподаткування — вперше як винагорода, вдруге — як прощений борг.

ВАРІАНТ 3: КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, ЩО НЕ СПИСАНА
Якщо турист не підписує жодного акту, договору про прощення немає, і послуга формально не оформлена — то сума, яка залишилася неповерненою, вважається кредиторською заборгованістю перед клієнтом.

У цьому разі:

Заборгованість залишається в обліку до моменту її списання за строком позовної давності, тобто через 3 роки з моменту відновлення перебігу строку.
Перебіг строку позовної давності було зупинено під час воєнного стану і, відповідно до Закону України від 14.05.2025 № 4434-IX, відновлений з 4 вересня 2025 року.
Отже, строк позовної давності завершиться 4 вересня 2028 року. Саме тоді (у ІІІ кварталі 2028 року) заборгованість може бути списана, і саме тоді виникає дохід відповідно до п. 292.6 ПКУ.
Юридична колізія:

Абзац третій п. 292.3 ПКУ вказує, що списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, є доходом для платників ЄП, які є платниками ПДВ.
Підприємство — не платник ПДВ, отже формально така норма не застосовується.
Однак!
ДФС України в ІПК від 22.02.2019 № 676/ІПК/15-32-12-02-20 заявила іншу позицію:

«...у разі якщо у платника єдиного податку третьої групи юридичної особи виникає кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, то сума такої заборгованості включається до доходу такого платника».
Податківці обґрунтовують цю позицію на підставі:

п. 292.13 ПКУ (у єдинника -юрособи доходи визначаються за спрощеним бухобліком);
Нацстандарти П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 11 «Зобов’язання», де зазначено, що дохід виникає при зменшенні зобов’язань.
Отже, податкова наполягає, що будь-який платник ЄП 3-ї групи (незалежно від ПДВ) має визнати дохід при списанні такої заборгованості.

Отже:
Якщо турист погодиться — оформіть акт наданих послуг.
Це знімає будь-які податкові ризики.
Повторного оподаткування не буде.
Якщо ні — оформіть договір про прощення боргу.
Це безпечно, але призведе до повторного оподаткування у періоді списання.
Якщо жодного документа немає — враховуйте як кредиторську заборгованість.
Залишаєте суму в обліку до 4 вересня 2028 року.
У ІІІ кварталі 2028 року доведеться включити її до доходу (відповідно до позиції ДПС).
Найбезпечніший варіант — документально підтвердити надані послуги (акт).

Найризикованіший — нічого не оформлювати, а потім намагатися уникнути оподаткування у 2028 році, посилаючись лише на ПКУ. Доведеться доводити свою позицію в суді.

Раді допомогти, звертайтесь ще!