Список знищених активів і перенесення інвентаризації: питання підприємства

Якщо підприємство не знаходиться в зоні бойових дій та має доступ до знищеного майна, то проводити інвентаризацію потрібно відразу після ракетного удару.

Відповідно до п. 7 розд. I Положення № 879 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#n17) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха інвентаризація проводиться на день після закінчення явищ.

Отже, після ліквідації відповідними службами наслідків ворожої атаки підприємство отримує повний доступ до знищеного об’єкта та може проводити інвентаризацію.

Якщо інвентаризація встановила, що знищений актив припинив відповідати критеріям його визнання й більше не принесе економічних вигод, тоді може бути прийняте рішення про його списання з балансу.

Якщо обладнання знаходиться в аварійній будівлі, внаслідок чого його не вдасться проінвентаризувати на дату річного балансу (31 грудня), тоді в річній фінансовій звітності інформацію про такі недоступні активи, щодо яких неможливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ, до моменту проведення інвентаризації відображають за наявними бухобліковими даними. Так вимагає діяти абзац одинадцятий п. 12 Порядку № 419.

Тобто, списати знищене майно можна і до отримання сертифіката ТПП. Документом, що підтверджують настання форс-мажору буде, наприклад, акт ДСНС про факт пожежі.

Сертифікат ТПП потрібен для того, щоб не нараховувати ПДВ-зобов’язання. Згідно з пунктом 32-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, знищене майно не вважається використаним у неоподатковуваних операціях, якщо воно було придбане в оподатковуваних ПДВ операціях і знищене внаслідок форс-мажорних обставин. Для цього потрібен сертифікат ТПП про форс-мажор.

Раді допомогти, звертайтесь ще!