Як правильно списати автошини: покрокова інструкція та поради

Підставами для списання шин є вичерпання їх ресурсу, зношення протектора, наявність дефектів або досягнення середнього пробігу

Підстави для списання автомобільних шин на підприємстві чітко регламентовані низкою нормативних актів, зокрема Нормами №488, Правилами №549 та Правилами №1306.

До основних підстав списання належать:

Вичерпання призначеного ресурсу – згідно п. 44 розд. V Правил №549 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1452-13#n253, навіть за наявності задовільного технічного стану шина підлягає списанню після закінчення визначеного терміну з моменту виготовлення.

Знос протектора до гранично допустимої висоти – відповідно до пп. 31.4.5 Правил дорожнього руху (№1306) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1452-13#n253: для легкових авто – 1,6 мм, вантажних – 1,0 мм, автобусів – 2,0 мм.

Виявлення дефектів, що унеможливлюють експлуатацію чи ремонт – згідно з п. 3.2 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0712-06#o104, п. 7.5 Норм №488, така шина списується негайно, навіть якщо ресурс ще не вичерпано.

Досягнення середнього фактичного пробігу – відповідно до п. 7.2 Норм №488, за умови нормального технічного стану шину можна залишити в експлуатації, проте потрібен огляд та обґрунтоване рішення щодо подальшого використання.

Документальне оформлення списання:

Якщо шина списується через пробіг – картка обліку пробігу слугує актом списання.

Якщо шина має дефекти – складається окремий акт списання, до якого додається картка пробігу.

Допускається складання одного акту на комплект шин одного авто, з обов’язковим додаванням усіх карток обліку пробігу.

Облік після списання шин

Якщо зношені шини не планують продавати, а лише передати на утилізацію (часто ще й з додатковими витратами для підприємства), вони не відповідають критеріям визнання активом, адже не принесуть майбутніх економічних вигод.

Згідно з п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну №2 від 10.01.2007, такі відходи активом не визнаються, якщо їх не планують реалізовувати чи використовувати у виробництві.

Однак, згідно з розд. XVI Правил №549, підприємство зобов’язане забезпечити належне зберігання та передачу відходів на утилізацію протягом 6 місяців після списання.

Для контролю за рухом таких шин рекомендується вести кількісний облік на позабалансовому рахунку.

Оскільки План рахунків не передбачає спеціального рахунку для обліку відходів, підприємство має право ввести новий позабалансовий рахунок, наприклад, 09 «Відходи, що підлягають утилізації»; або використовувати наявний, наприклад, рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» з аналітикою «Шини для утилізації».

Це рішення слід закріпити у наказі про облікову політику.

Екологічний податок:

Якщо списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства (незалежно від строку – навіть 1 день), згідно з останнім роз’ясненням податкової в консультації ЗІР категорія 117.04 (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42144), виникає обов’язок подати декларацію з екологічного податку.

Суб’єкт господарювання вперше подає податкову декларацію з екологічного податку за той календарний квартал, у якому було вперше здійснено тимчасове розміщення відходів, зокрема шин, акумуляторів, люмінесцентних ламп тощо. Це правило застосовується незалежно від наявності дозволу на розміщення та статусу відходів як небезпечних чи ні. Важливо, що податок сплачується навіть у випадку короткочасного зберігання, якщо відходи не обліковані як вторинна сировина. Декларація подається щоквартально, не пізніше ніж через 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Приклад розрахунку еколлогічного податку наведений у матеріалі: https://7eminar.ua/news/1170-oblik-sin-vid-pridbannya-do-spisannya?page=9#utylizatsiya-shyn