Вважаємо, що у цьому випадку до відносин сторін доцільно застосовувати положення про договір позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості (ст. 1046 ЦКУ).

При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві понесені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 947 ЦКУ).

Поклажодавець, вважаємо, відобразить у бухобліку дохід на вартість безоплатно отриманих послуг зі зберігання одночасно з витратами такою проводкою: Дт 23, 92, 93 — Кт 719.

Для ПДВ-цілей безоплатне надання послуг вважається їх постачанням (п.п. 14.1.185 ПКУ). Якщо місце постачання знаходиться на території України, то операція є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Отже, на дату безоплатного надання послуг зберігач повинен нарахувати ПЗ.

Базу оподаткування в цьому випадку визначають за загальними правилами (п. 188.1 ПКУ): виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання послуг або звичайної ціни (якщо послуги виготовлені самостійно).

Раді допомогти, звертайтесь ще!