ПДВ при ліквідації: розпродаж продукції та облік активів

Дійсно, згідно з п.188.1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551 ), «база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін».

Та згідно з п.п.14.1.71 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ), «звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін».

В свою чергу «ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах» (п.п.14.1.219 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ).

Вважаємо, що слід орієнтуватися на дані діючих господарських договорів (відповідно – рахунків -фактур та видаткових накладних ), де сформовані ціни ще до того моменту, як під тиском певних факторів була збільшена фактична собівартість продукції.

Отже виходячи з того, що у підприємства присутня інформація про ціни, які були застосовані ще до того, як відбулося зростання фактичної собівартості, та також при наявності і інших джерел інформації про ціни на аналогічну продукцію (прайс – листи, комерційні пропозиції, дані статистичних спостережень, тощо) – ще раз підкреслюємо, що потрібно орієнтуватися на звичайні ціни, але не на собівартість продукції.

Та у разі якщо має місце перевищення звичайної ціни продукції (але не її собівартості ) над фактичною ціною постачання – тоді тільки виникає необхідність нарахування ПДВ на таке перевищення.

Щодо нарахування компенсуючого ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ: так, його потрібно нараховувати, також виходячи із звичайних цін.

Це випливає з п.184.7 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4447 ), де зазначено наступне:

«якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів…».

Тобто потрібно в місяці анулювання не пізніше дати анулювання скласти ПН з типом 10 « Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності» (п.8 Порядку № 1307, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#n24 ).

Щодо заповнення інших реквізитів такої ПН:

«пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, зокрема що у разі складання податкової накладної за операціями з визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється.

Розділ Б податкової накладної заповнюється в такому порядку:

в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;

в графі 4 «Умовне позначення українське» – вказується «грн»;

в графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» – вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставками податку 7 і 14 відс., які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;

у графі 11 зазначається сума ПДВ.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9 в такому випадку не заповнюються» (роз’яснення ГУ ДПС у Черкаській області «Порядок заповнення податкової накладної, що складається при анулюванні реєстрації платника за операціями з визначення податкових зобов’язань за послугами, які не були використані в оподатковуваних операціях» опубліковано 04.09.2024 року, посилання на повний текст: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/818388.html ).

Така ПН зазначається в рядку 4.1 (або 4.2 чи 4.3 в залежності від ставки ПДВ ) декларації з ПДВ.

Також надаємо Вам посилання на матеріал на сайті Семінар Ком від 17.09.25 р. «Анулювання реєстрації платником ПДВ: підстави та процедура»: https://7eminar.ua/news/6452-anulyuvannya-rejestraciyi-platnikom-pdv-pidstavi-ta-procedura .

Раді допомогти, звертайтесь ще!