Складнощі з підтвердженням валютної виручки без контракту при ЗЕД

На сьогоднійшній день залишаються чинними норми ст. 6 Закону про ЗЕД № 959 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text):

"Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності..."

Отже, договір має бути укладений в письмовій або електронній формі, і в ньому сторони узгоджують, зокрема наступні питання, які важливі і для банку, і для митниці:

- підтверджують повноваження осіб, які його укладають (чи дійсно особа, що укладаєе цей контракт, має право це робити від імені постачальника та покупця)

- узгоджують ціну та обсяг поставки

- узгоджують базис поставки по ІНКОТЕРМС та інші умови поставки

- узгоджують правила проведення розрахунків - спосіб оплати (безготівковий, аванс, акредитив, сплата комісій банків та платіжних систем)

- узгоджують умови повернення авнсу та товару (в яких випдаках, в які строки)

- узгоджують строки позовної давності, умови форс-мажору, право якої країни буде застосоване при спорах

- узгоджують інші важливі для сторін умови договору.

За визначенням ст. 335 МКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17?find=1&text=%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84#n2730):

"...3. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв’язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

У спрощеній митній декларації, яка використовується для декларування та митного оформлення товарів, декларантом яких є підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення "процедура спрощеного декларування", зазначаються відомості лише згідно з такими пунктами цієї частини:

пунктами 1-7;

пунктом 8 (тільки щодо документів, що підтверджують забезпечення сплати митних платежів)."

Отже, МКУ допускає, що при митному оформленні може бути наданий "зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами"

Додатково - чи може митниця провести митне оформлення без укладеного письмового/електронного договору - рекомендуємо отримати роз`яснення Держмитслужби.

Раді допомогти, звертайтесь ще!