Заголовок тимчасово відсутній
На це питання немає однозначної відповіді.
У листі Мінфіну від 16.06.2017 р. № 35210-07-10/16083 на запит щодо відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних з визнанням пред'явлених претензій викладено оптимістичний варіант, а саме: відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n51 одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, згідно з яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансової звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Згідно з НП(с)БО 16 "Витрати" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o25 , витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Таким чином, суми визнаних претензій відображаються підприємством - одержувачем претензій у складі витрат того звітного періоду, в якому було прийнято рішення задовольнити вимоги заявника претензій.
Але щодо цього питання є інша думка у фахівців: Які вважають, що для випадків, коли невизначеність зависока, існує окрема бухгалтерська категорія — непередбачене зобов’язання. Згідно з дефініцією п.4 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o16 , непередбачене зобов’язання — це:
1. зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
2. теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.
Аналогічна категорія в системі МСФЗ називається умовні зобов’язання (параграф 10 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»).
Відповідно до п. 18 НП(С)БО 11 непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою. Тобто, для бухобліку, непередбачені (умовні) зобов’язання — це невизнані зобов’язання.
У п. 5 НП(С)БО 11 зазначено, що зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо є ймовірність майбутньої виплати внаслідок судового розгляду, то головбуху слід розглянути доцільність створення забезпечення. В п. 4 НП(С)БО 11 наведено таку дефініцію: забезпечення — це зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу.
При цьому в переліку забезпечень, наведеному в п. 12 НП(С)БО 11, про судові позови не згадується. Але це не означає, що створювати забезпечення під можливі виплати позивачам не потрібно. В листі МФУ від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1705201-16#Text зазначено таке: «при оцінці витрат слід розрізняти ситуації, коли існує невизначеність у сумі або часі погашення зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій. У такому випадку відповідно до п.13 НП(с)БО 11 <…>,створюються забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, перелік яких не є вичерпним, зокрема до нього можна віднести забезпечення під судові справи, позови тощо».
У НП(С)БО 11, оповідаючи про балансове визнання зобов’язань, констатує необхідність наявності ймовірності відтоку економічних ресурсів, але не конкретизує, про який саме ступінь імовірності йдеться.
На підставі викладеного фахівці доходять висновку, що зобов’язання за судовими позовами слід визнавати та включати у витрати не тоді, коли підприємство погодилося їх сплатити, а тоді, коли ймовірність того, що в майбутньому їх доведеться сплатити, стає високою.
Ступінь імовірності програшу в суді має оцінюватися компетентними посадовими особами підприємства. Зазвичай це юристи підприємства. У прикладі 10 Додатка В до МСБО 37 описано розвиток судового провадження на різних етапах: на кожну дату балансу бухгалтер отримує потрібну інформацію саме від юристів. Спочатку «юристи суб’єкта господарювання повідомляють про ймовірність того, що суб’єкт господарювання не буде визнано відповідальним», і головбух при складанні звіту не нараховує забезпечення, обмежуючись лише відповідними повідомленнями в Примітках. Рік по тому ситуація ускладнюється, і «юристи повідомляють про ймовірність того, що суб’єкт господарювання визнається відповідальним унаслідок нових обставин справи». Наслідком цього стає формування забезпечення в пасиві Балансу.
Тобто, у питаннях нарахування забезпечень під судові позови головбух у більшості випадків потребуватиме професійної допомоги юриста.
Таким чином, якщо до підприємства позиваються до суду, то головбух не може ігнорувати цю проблему. В будь-якому випадку йому треба буде відреагувати на позов належними бухгалтерськими діями.
Якщо ситуація із судовим розглядом на дату балансу оцінюється оптимістично, то можна обмежитися примітками та позабалансовим обліком. Якщо ж справи кепські, то доведеться оцінювати та визнавати в балансі забезпечення.
В обліку, якщо не нараховуєте забезпечення під такі витрати, відображаємо Дт 948, 949 Кт 685, Дт 685 Кт 311.
Підприємство з цього питання може звернутися до ДПС за ІПК відповідно до вимог п. 52.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1278 або до Мінфіну .
Раді допомогти, звертайтесь ще!

Доступ до матеріалу надається лише передплатникам платформи
Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, .
Або прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Виплата авансу: чи можна перенести на понеділок
Консультація щодо обліку ПДВ та повернення товару покупцем
Просимо надати консультацію щодо документального оформлення, ПДВ-обліку та відображення в 1С наступної господарської операції.
Покупець здійснив передоплату за товар 10.10.2026 р., після чого товар був відвантажений у повному обсязі 20.10.2026 р.
Порядок відображення ПДВ за залізничними квитками у декларації
Правильність розрахунку лікарняних у складних обставинах працівника
Оформлення дегустації вина: документи, договори та ліцензії
Відповідь АІ схвалено експертом
Податкові наслідки придбання та передачі автомобіля ОТГ платником ПДВ
Відповідь АІ схвалено і доповнено експертом
Чи можна включити витрати на ремонт автомобіля у продажу
Потреба у підвищенні окладів перевищує можливу індексацію зарплат
Якщо зараз підвищувати оклади в грудні, то виходить потрібно підвищити оклади на суму більше ніж 146,43 грн…
Чи нараховувати індексацію зарплати при лікарняному працівника
Відповідь АІ схвалено і доповнено експертом
ПДВ: реєстрація, дата оплати, курс і зведена податкова накладна
Курсові різниці при поверненні валютної передоплати нерезиденту в обліку
Відповідь АІ схвалено експертом
Коригування податкової накладної: дати та зміни у декларації
Зараз було виявленоо помилку.
Питання наступне: якою датою треба зробити РК до ПН: вереснем чи поточною? І як бути з Декларацією?Коригувати декларацію за вересень "Знімати" зайву…
Коригування податкової накладної: чи є це правомірним вимогою
Визначення дати визнання доходу та собівартості продукції
Коригування ПДВ: дії бухгалтера при змінах у товарі
Податкові наслідки для резидента Дія Сіті без доходів у 2025 році
Відповідь АІ схвалено експертом
Правила обліку основних засобів після їх інвентаризації
Обмеження для ФОП щодо подачі заяви на податкову відпустку
Відповідь АІ схвалено експертом
Ліквідація платника ПДВ: чи можлива подача уточнюючої декларації
і ще момент в одному з мсяців року було фактично…


